пʼятниця, 11 жовтня 2024 08:53

На Балканах побачили фінал війни в Україні. Що Київ здобув на саміті східноєвропейських держав

На Балканах побачили фінал війни в Україні. Що Київ здобув на саміті східноєвропейських держав
Премєр Хорватії Андрей Пленкович є палким прихильником України. (праворуч) Фото: eastnews.ua

Україна підписала з Хорватією угоду про довгострокову підтримку і співробітництво. Подія сталася на Саміті балканських країн у форматі "12+ Україна" у Дубровнику 9 жовтня. Чому саме там вперше прозвучала вірогідна дата завершення війни, розбиралася Gazeta.ua.

Південно-Східна Європа декларує незмінність своєї підтримки України. Про це заявив прем'єр Хорватії Андрей Пленкович на підсумковій пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським.

За його словами, угода про співробітництво охоплює максимально всі сфери: від розмінування до аграрного сектору. Допомога зброєю, наголосив Пленкович, покращить переговорні позиції України, але основним є дипломатичне врегулювання, як було у Хорватії.

Обговорили наступний пакет зброї, котрий гарантує не лише посилення позицій України, але й безпеку в регіоні, підтвердив президент Володимир Зеленський.

Натомість президент України вперше з лютого 2022 року чітко озвучив вірогідний період завершення війни. "Цей регіон чітко підтримує Саміт миру і це чіткий сигнал всьому світу", - зазначив він, адже йдеться про справедливий мир, а не про заморозку конфлікту.

Часові орієнтири миру

Відповідаючи за запитання про перенесений "Рамштайн", Зеленський заявив, що план перемоги, котрий він презентує на найближчому засіданні контактної групи підтримки України, є посиленням "перед тим чи іншим форматом діалогу з агресором. Перед! Це міст до Саміту миру. Цей місток ми і запропонували".

За словами президента України, "у жовтні, листопаді й грудні є реальна можливість просування до миру і довготривалої стабільності", причому стан справ на фронті може створити "можливості для рішучих дій з метою завершити війну не пізніше 2025 року".

Отже, намічено орієнтири для миру у часі: жовтень 2024 року - 2025 рік.

Ступінь готовності

Схоже, час не чекає, адже Офіс президента на ходу, після перенесення "Рамштайну", уже провів зустрічі Зеленського з прем'єром Великої Британії, президентом Франції та прем'єркою Італії.

Загалом процес нагадує остаточне погодження певної послідовності дій. Не виключено, що "місток, який ми запропонували", про який згадував Зеленський у Дубровнику, і став однією з причин переносу "Рамштайну". Тому президент України взявся презентувати партнерам те, що мав оприлюднити на засіданні Контактної групи, щоб на "Рамштайн" вийти з погодженою позицією.

Тому саміт "Україна - Південно-Східна Європа" у Дубровнику є не менш важливим, ніж "Рамштайн". Про це Gazeta.ua дипломат і політичний експерт Вадим Трюхан.

Не прохідна подія

За його словами, для України дуже важлива підтримка всіх без виключення держав демократичного табору. Тому той факт, що саміт відбувся, є позитивним для нашої країни. Захід проходив у Хорватії - країні, котра пережила подібну українській трагедію, коли змушена була воювати за свою незалежність. "Пленкович (прем'єр Хорватії, - Gazeta.ua) є щирим другом України, незважаючи на те, що президент країни - пошановувач Путіна. Факт, що це на хорватській землі, є знаковим, адже ця країна відновила свою державність військово-дипломатичними методами", - пояснив експерт.

На додачу, окремо балканські держави, можливо, і невелика потуга, але загалом - значний анклав української підтримки. "І Україна розраховує на їхню допомогу. Зокрема, Хорватія надала значні обсяги військової техніки. Якщо говорити про Північну Македонію, від неї теж мали збройну допомогу. Тобто, для України цей саміт не є прохідною подією", - зазначив Вадим Трюхан.

Зараз ви читаєте новину «На Балканах побачили фінал війни в Україні. Що Київ здобув на саміті східноєвропейських держав». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути