"Нам що, так багато шпигунів у Росії треба?" - Сергій Борщевський про вивчення російської

Дипломат і перекладач Сергій Борщевський не вважає, що закон про квоти на україномовний контент на телебаченні якісно покращить український телеефір. Для цього потрібна системна робота на рівні держави - каже він.

- У мене є епіграма на цю тему: "Своя в Парижі се ля ві, та взнати все ж охота: чи на французькому Ті-Ві є й на французьку квота?" Наведу приклад зі свого життя. У 1991 році я був в Торонто. Керівник тамтешньої телевізійної станції запросив мене на півгодинний ефір. Потім на каві з ним я для себе з'ясував, що цей півгодинний прямий ефір — весь ліміт українського мовлення на канадському телебаченні на тиждень. Ми можемо звинуватити Канаду в недемократичності? Канада — одна з найбільш толерантних країн до своїх нацменшин.

У нас досі діють подвійні стандарти. Російські фільми не дублюють українською на тв, а пускають з титрами, які глядача тільки дратують. Зараз кажуть, що "Бриллиантовую руку" українською не дублюватимуть. Але питання навіть не в цьому. У цьому фільмі показані радянські реалії. Ну навіщо ми повинні виховувати наші нові покоління на радянських реаліях? Ну зробіть один кінотеатр — і нехай туди бабусі ходять. Але чому треба цими реаліями засмічувати наш ефір?

Мене не обходять абсолютно рейтинги і заробляння грошей. Частоти належать державі. Вона має право їх давати або не давати. І не треба робити вигляд, що ми не можемо це патронувати.

Я вважаю злочином програму Міносвіти — зараз вони готують шкільні підручники, хрестоматії, в яких є 9 позицій з російської літератури.

В дипломатії існує принцип взаємності: якщо в Росії не виходить газета "Україна молода в Росії", то тут нема чого робити "Комсомольській правді в Україні". Якщо в усій Росії виходить один україномовний журнал "Далекосхідна хвиля", і то коштом видавця, то так само має бути з російськими журналами в Україні. Якщо в Росії немає жодної української школи, то чому тоді мій внук в київській школі вчить російську мову? Ми готуємо для зелених чоловічків об'єкти, яких треба буде "захищати"?

Треба переквалдіфіковувати вчителів російської мови і літератури. Їх навипускали забагато. В Росії українську вивчають в МДУ, в так званому Університеті дружби народів в Лінгвістичному — лише для того, щоб засилати сюди шпигунів. А нам, що, стільки своїх шпигунів в Росії треба? Ми не повинні жити їхнім контекстом. Інакше ми ніколи не будемо незалежними по-справжньому.

Інтерв'ю з Сергієм Борщевським читайте в журналі "Країна" від 1 червня 2017 року.

×