Політичний шторм у Франції. Підтримка України під загрозою

Вишукані політичні маневри президента Франції можуть зіграти з ним кепський жарт, якщо об'єднаються його опоненти. Але Макрон продовжує грати на межі фолу. Чи виправданий цей ризик, - розбиралася Gazeta.ua.

Пізно ввечері 4 грудня французький парламент (Національні збори) 331 голосом з 577 виголосив вотум недовіри уряду Мішеля Барньє. Gazeta.ua раніше розповідала про карколомну інтригу, в результаті якої президент Емманюель Макрон 6 вересня довірив формувати уряд правоцентристу Мішелю Барньє. Таким чином, антикризовому кабміну не вистачило одного дня, щоб попрацювати повні три місяці. Є ще один антирекорд уряду Барньє: від відставки у 1962 році уряду Жоржа Помпіду це перший випадок успішного вотуму недовіри.

Приводом став бюджет на наступний рік. У понеділок, 2 грудня, прем'єр скористався конституційним правом уникнути голосування депутатів, щоб провести так званий "бюджет жорсткої економії": підвищення податків на 20 мільярдів євро з одночасним скороченням видатків на 40 мільярдів євро.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Емманюель Макрон маневрує між лівими і правими

У відповідь парламентська ліва коаліція "Новий народний фронт" запропонувала висловити недовіру уряду Барньє. З аналогічною пропозицією виступили французькі ультраправі з "Національного об'єднання".

"Мавр зробив свою справу…"

Мішель Барньє, найстаріший політик у владній команді після дострокових парламентських виборів, не приховував своєї стурбованості наслідками відставки уряду. Найбільше - через економічну кризу. Його уряд успадкував колосальну проблему - великий зовнішній борг. Єврокомісія вимагає від Франції скоротити його, у відповідь на це Барньє запропонував - і провів як рішення - секвестр видатків з 6 до 5% ВВП.

Власне, на цьому його місія і завершилася і Барньє може спокійно зійти з авансцени. На доказ, світові ринки оцінили подію оптимістично - європейські індекси у четвер, 5 грудня, зросли на тлі новини про вотум недовіри французькому уряду. Цікаво, що помітно здорожчали акції французьких компаній на фондовому ринку.

Гравців на ринку заспокоює те, що у Франції не буде зупинки роботи уряду, пояснив головний економіст групи Аха Жиль Моек. За його словами, партії, котрі підтримали вотум недовіри Барньє, анонсували, що голосуватимуть проти автоматичного переносу держбюджету поточного року на наступний, якщо парламент не ухвалить нового головного фінансового документа країни.

Це може бути самозаспокоєнням, бо французькі політики налаштовані вимагати відставки Емманюеля Макрона шляхом імпічменту. Лідерка ультраправого "Національного об'єднання" Марін Ле Пен, якій, до слова, загрожує ув'язнення, звинуватила президента у ситуації, що склалася та побіцяла, що "тиск на нього зростатиме" щоби "захистити французів від токсичного бюджету".

"Зараз ми закликаємо Макрона піти, - лідерка парламентської фракції ультралівої партії "Невпокорена Франція" Матільда Пано була відвертішою. - Треба негайно оголосити дострокові президентські вибори для вирішення кризи, що поглиблюється".

Постріли у ногу

Драма з вотумом недовіри розігралася за відсутності Макрона у Франції. Він був із триденним візитом у Саудівській Аравії.

Вірогідно, він почне терміново шукати шостого за своєї каденції прем'єра. Французькі ЗМІ називають вірогідних кандидатів: чинний міністр оборони Себастьєн Лекорню, центрист Франсуа Байру, експрем'єр, соціаліст і колишній міністр внутрішніх справ Бернар Казньов (майбутній кандидат на президентських виборах).

У відставку йти президент Франції, звісно, не збирається, оскільки це, як він каже, "політична фікція" і "абсурд". Але політичний аналітик Франсуа Валентин наголошує, що тиск на президента зростатиме, адже це він достроковими виборами породив перманентну кризу: у парламенті немає стабільної більшості.

"З точки зору Конституції, він не несе жодної відповідальності перед парламентом і може призначати нових прем'єрів кожні півроку без наслідків для себе. Але політично Макрон втратив половину парламентської підтримки і зіпсував відносини зі своїми депутатами, не поставивши їх до відома про дострокові вибори. Якщо безвихідь триватиме, дедалі більше людей закликатимуть до відставки Макрона, щоб розрубати гордіїв вузол демократичними методами", - вважає Валентин.

Треба центриста

Найвірогіднішим новим прем'єром є Байру, з яким Макрон устиг пообідати у Єлисейському палаці. Він є найвідданішим союзником Макрона, лідером центристської партії "Демократичний рух", шанованим як ультраправими, так і лівими. За такого прем'єра ультраправі можуть перейти в опозицію, що для них вигідно перед парламентськими виборами 2025 року.

З іншого боку, президент Франції, можливо, забезпечив собі спокій в епіцентрі політичного шторму. І ось чому: ультраправі та ліві у парламенті, вигнавши Барньє, підстрелили самих себе. Лідер фракції консерваторів у Національних зборах Лоран Вокьє вважає, що ультраліві, як і ультраправі, "несуть відповідальність за вотум недовіри, що занурить країну у нестабільність".

Зимово-електрична лихоманка

Адже 5 грудня у Франції розпочався масштабний страйк держслужбовців проти скорочень штату і посад, передбачених держбюджетом Барньє. "Ми надсилаємо сигнал новому уряду", - зазначено у повідомленні оргкомітету страйків, зокрема, вчителів. Кожен третій французький учитель страйкує 5 грудня.

І єдиним острівцем стабільності залишаться - президент Емманюель Макрон з розширеним полем для маневрів і нульовою відповідальністю за можливий хаос у Франції. За страйки відповідатимуть якраз ті, хто "пішов" - уряд Барньє. Принаймні, на цьому наполягає Le Monde - Марін Ле Пен зруйнувала стратегію співробітництва своїх же соратників із урядом Барньє щодо "економічної нормалізації".

Та і французи стурбовані наслідками частих змін уряду.

Київський аспект

Для України важливою є французька підтримка. Макрон неодноразово заявляв, що готовий "хоч завтра" відправити до нас військових інструкторів. Політик міг планувати візит до Києва після Шольца, припускає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. За його словами, дискусія щодо мирного плану триває. Наприклад, обговорюється варіант розміщення військових Франції, Великої Британії та Німеччини в Україні. "За таких умов, жодна зі сторін не захоче стріляти. Цей план не публікується у ЗМІ, але певні ознаки, що варіант розглядається, є", - зазначив він.

Але зміна уряду Франції може позначитися на підтримці Францією України. Лекорню раніше заявляв про неможливість надати обіцяні 3 мільярди євро українській стороні через фінансові проблеми всередині Франції. Перед голосуванням у парламенті по Барньє чинний міністр оборони сказав, що це вплине на підтримку України. Зокрема, якщо не буде ухвалений держбюджет-2025 від Барньє, армія Франції недоотримає 3,3 мільярди євро. Натомість Макрон ще 30 листопада у телефонній розмові з президентом Володимиром Зеленським запевнив у незмінній підтримці Франції.

×