Тривала війна в Україні дуже вигідна російському президентові, оскільки дозволяє йому залишатися при владі.
Відносне перемир'я на Сході України і відносна стабілізація економіки Росії піднімають два питання. Чи Можна говорити, що найгірша стадія війни позаду і чи заспокоїть Кремль поліпшення економічного становища? Чи це затишшя перед бурею? Про це пише сьогодні The Economist.
Рубль стабілізувався завдяки подорожчанню нафти. Інфляція досягла 17% і посилюється повільніше, ніж очікували. А економіка Росії скоротилася на 3%, а не на 5%, як прогнозували.
Проте крихкий економічний баланс не заспокоїв Володимира Путіна. Пропаганда подала відносну стабілізацію, як перемогу над США і Європою, які нібитото намагаються зруйнувати Росію.
"Кремлівські байки про війну вийшли далеко за межі України і тепер стосуються Заходу в цілому. Для американців може й дивно прозвучить, що їх країна насправді в стані війни, але це закріпилося в умах росіян. Перспектива війни з Заходом турбує громадськість. Близько 80% населення бачать в Америці загрозу. Це найвищий показник з часів розпаду СРСР", - йдеться в статті.
Згідно з кремлівськими байками, Росію атакують на всіх фронтах: економічному, ідеологічному, на Близькому Сході і в Європі, тому Москві доводиться відповідати на ці атаки. Наприклад, продаж Ірану ракет С-300 входить в перелік кроків проти цього вигаданого наступу.
"Євросоюз був заснований і розвивався завдяки перерозподілу отриманих благ від розпаду СРСР і колишнього комуністичного блоку. В якийсь момент потік ресурсів із завойованих ринків почав закінчуватися і розширення на схід стало єдиним виходом", - цитує видання сюжет державного "Першого каналу".
У світі "кривих дзеркал" Америка грає роль відображення Росії і її антагоніста. Тому Москва приписує Вашингтону власні дії. Так, росіяни звинувачують американців у провокації насильства в Україні, підтримці радикалів і військовому втручанні в конфлікт на Донбасі.
Нещодавно спікер російського парламенту Сергій Наришкін звинуватив США в організації "військово-політичної авантюри" в Україні та підриві мирного врегулювання конфлікту. "Америці потрібно кровопролиття на Донбасі для досягнення якоїсь важливої вигоди", - написав він у нещодавно опублікованій статті.
То навіщо ж Росії така агресивна політика конфронтації і розкручування агресії? Відповідь в тому, як Кремль розцінює ризики вдома, оскільки головна мета еліт - залишатися при владі.
Екс-міністр фінансів РФ Олексій Кудрін вважає, що причини військового вторгнення в Україну для Путіна - в необхідності консолідувати росіян навколо влади. Він зрозумів, що його режим в небезпеці, коли у 2011-2012 роках тисячі росіян вийшли на вулиці протестувати проти третього терміну на посаді президента. Демонстрації тоді організував в основному середній клас через відсутність перспектив. Після років економічного зростання пріоритети росіян змінилися. Вони стали зацікавленими в справедливому судочинстві, поліпшенні системи освіти та охорони здоров'я, чого режим Путіна не може забезпечити. Тому в очах середнього класу президент став символом стагнації, а не стабільності. Рейтинг Путіна почав падати, так само як і довіро до державних ЗМІ. Але анексія Криму змінила цей тренд.
Опозиціонер Олексій Навальний зазначив, що президент зламав політичний порядок денний, граючи на імперіалістичному націоналізмі. З часом війна на Сході Україні і економічна криза перетворили ейфорію після анексії Криму на параною і відчуття необхідності бути патріотом, щоб захиститися від Заходу. Рейтинг Путіна виріс до 90%. При цьому Кремль не може дозволити собі справжню військову сутичку з Заходом. Але він пояснює будь-які прояви слабкості США і ЄС, як свою перемогу.
Тому, пише видання, Путіну вигідно, щоб війна в Україні тривала. Вона відволікає від економічних провалів його режиму, а рейтинг буде залишатися високим до тих пір, поки росіяни будуть відчувати себе в небезпеці.
Образ "зовнішнього ворога" в Росії використовують, щоб згуртувати населення навколо влади. Кілька років тому це були "іммігранти", а тепер - Захід, "націонал-зрадники" і "п'ята колона", в яку входять всі ліберальні політики включно із вбитим Борисом Нємцовим.
Таким чином, кремлівська агресія стала наркотиком, який можна передозувати і втратити контроль над ситуацією. Ненависть до "зовнішнього ворога" може обернутися проти внутрішнього - Володимира Путіна. Це може статися хоча б тому, що образ Америки в пропаганді Кремля дуже схожий на реалії Росії.
Видання Newsweek писало, що Путін спілкується зі світом і росіянами за допомогою сигналів. Наприклад, Путін заперечує відправку військ в Україну. Але він все ж подав "сигнал подяки", відзначивши за "героїзм" три військових загони: з Уссурійська, Московській області і Улан-Уде. Солдатів нагородили, хоча офіційно вони не брали участь ні в яких військових операціях. "Нагорода була символічним сигналом про гарантії з боку держави для солдатів, яких таємно відправляють на Схід України", - йдеться в статті.
Водночас, видання Bloomberg писало, що Путін готовий пожертвувати доходами Росії в обмін на політичний вплив на Іран. Експерт Московського центру Карнегі Микола Кожанов вважає, що Кремль не цікавить економічний добробут Росії.
3 
8759
Коментарі