Янукович, мабуть, слідує рецептам свого політичного взірця - Путіна, пише у своїй статті в The Washington Post Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Peterson Institute for International Economics.
Янукович "швидко зосереджує владу в своїх руках, а багатство - серед вузького кола наближених", стверджує автор.
У жовтні Конституційний суд України відновив Конституцію від 1996 року, яка надає президентові більш широкі повноваження в порівнянні з конституцією 2004 року.
"Україна більше не вважається демократією: Freedom House перевела її до категорії "частково вільних" країн; в рейтингу свободи преси, складеному організацією Reporters Without Borders, Україна - на 131-му місці з 178 країн. А жовтневі вибори в місцеві органи влади покінчили з періодом вільних і справедливих виборів в Україні", - йдеться у статті.
Влада виправдовує свою жорсткість необхідністю провести реформи, зазначає автор. Минулого літа ці заяви викликали якусь довіру: Янукович висунув програму економічних реформ, домовився з МВФ і здійснив перші необхідні заходи: урізав держбюджет і підвищив роздрібні ціни на газ. "Однак подальші "реформи" не підвищили ані конкурентоспроможність України, ані свободу ринку. Замість цього вони принесли вигоду купці бізнесменів, близьких до президента", - вважає автор.
Тепер же великі реформи, обговорені з МВФ, - пенсійна реформа і реформа газового ринку - відкладені. Квоти на експорт зерна збережені, виплати компенсацій за податки застопорилися. "Реформи, запропоновані МВФ, розвалилися", - вважає автор.
"Найбільш зловісний аспект правління Януковича - застосування судової системи для репресій політичних супротивників і ЗМІ", - пише автор, нагадуючи про кримінальні справи проти Юлії Тимошенко та інших колишніх членів уряду.
Кримінальну справу на Кучму пояснюють по-різному. ЗМІ повідомляють, що тривають розслідування відносно інших політиків часів Кучми, зокрема Литвина. "Є також гіпотеза, що олігархи з табору Януковича хочуть захопити телеканали або сталеливарні заводи зятя Кучми", - пише автор. Й інша теорія: що Янукович мстить Кучмі за те, що останній не наказав військам стріляти по мирній демонстрації під час "помаранчевої революції".
"Чи можуть такі зловживання владою довго продовжуватися у сучасній Європі?" - запитує автор. Замість відповіді він вказує на численні акції протесту, а також на те, що популярність партії Януковича знизилася до 14%, а його власний рейтинг - до 17%.
"Мабуть, Янукович не усвідомлює те, що усвідомлює його російський зразок для наслідування: щоб вижити як політик, навіть за легкого авторитаризму, потрібно зберегти колосальну популярність", - підсумовує автор.
Коментарі
31