Попри спільну мету інтеграції, у Брюсселя та у Києва залишаються власні погляди. Це показала перша міжурядова конференція "Україна - ЄС". Gazeta.ua проаналізувала початок перемовин.
Не швидко і не просто
Українську делегацію у Люксембурзі, де відбулася конференція, зі старту підвела під прохолодний душ президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн: "Попереду складний шлях, але це шлях можливостей для України, Молдови та для нашого Євросоюзу".
Утім, і привітніших слів не бракувало. "Коли сусідні країни зміцнюють своє європейське коріння і прагнуть миру, стабільності та процвітання, котрі їм надає Євросоюз, це зміцнює безпеку у всій Європі", - пояснив міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен.
З датами вийшло складніше. З одного боку, європейці бачать тривалість шляху України до ЄС у 10 років. У Києві хочуть швидше. Віцепрем'єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина, теж згадавши термін "до 2030 року", наголосила: "Будьте певні, Україна здатна виконати все дуже швидко".
Зробимо все, що потрібно, запевнив президент Володимир Зеленський. Україна спробує прискорити процес, наголосив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Сподівання є: Україна показала безпрецедентну динаміку в ухвалі та імплементації реформ, зазначили в нашому МЗС.
Євроремонт і плями на стінах
Але є й підводні камені. Перший - 11 вимог від Угорщини щодо прав українських угорців, котрі Будапешт примудрився включити у переговорні рамки для України. Голова МЗС Бельгії Аджа Лябіб, котра головувала від Євросоюзу на міжурядовій конференції, зазначила, що Україна має перейняти EU aquis - фундаментальні норми і правила Євросоюзу. Причому, за її словами, офіційний Брюссель очікує від Києва надійності обіцянок та політичної волі для впровадження необхідних реформ за активної участі громадянського суспільства. Пані Лябіб назвала цю умову важливою для реформ. Зі свого боку, Ольга Стефанішина пообіцяла виконати вимоги Угорщини у результаті змістовного двостороннього діалогу, на який очікує найближчим часом. Можливо, воно того варте, бо прем'єр Віктор Орбан уже заявив: він залишається противником вступу України до ЄС, але перешкоджати не стане.
Другий - судочинство та боротьба з корупцією. Скандали про кумівство та хабарництво, ще гостріші в умовах війни, не проходять повз увагу європейських партнерів. Навіть у Люксембурзі європейська делегація наголосила українській на необхідності продовження реформ судочинства та на протидії корупції. Причому і тут буде важливою роль громадянського суспільства та його інституцій. Зауваги вже є - представниця профільного парламентського комітету Іванна Климпуш-Цинцадзе розповіла "Радіо Свобода", що її до складу делегації не включили, як і представників інших опозиційних сил. А міністр Угорщини у справах ЄС Янош Бока у кулуарах конференції заявив, що Україна ще дуже далека від критеріїв ЄС, "зараз ми лише на початку процесу скринінгу".
Оцінки за "домашнє завдання"
Підсумком конференції 25 червня стало формальне запрошення Україною європейських партнерів оцінити відповідність вітчизняного законодавства нормам Євросоюзу. Якщо раніше йшлося про базові реформи та про зміну окремих законів, то нині зміни будуть масштабнішими та всеосяжними.
Нам треба втілити майже 2 тисячі норм, правил і стандартів ЄС, зазначила Ольга Стефанішина. Одночасно з оцінкою законодавства України розпочнуться перемовини по першому розділу майбутньої Угоди про членство - щодо торгівлі. Як розповів заступник міністра економіки - торговий представник України Тарас Качка, найперше обговорять законодавство та правила у сфері держзакупівель.
Призи та сюрпризи
Під час конференції стало відомо, що Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт колишнього головкома РФ Валерія Герасимова та екс-міністра оборони, а нині секретаря Радбезу Сергія Шойгу. А Данія виділила 21 мільйон євро для сприяння євроінтеграції України.
Вже після з'явилося повідомлення, що Україна виграла позов до Росії про анексію Криму у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Міністр юстиції Денис Малюська заявив, що це перше рішення у великій справі "Україна проти Росії" за вторгнення держави-агресорки на нашу територію. І перспективи розгляду цієї справи на нашу користь покращуються. Як зазначили в Офісі президента України, це відкриває можливість ЄСПЛ перейти до розгляду індивідуальних заяв.
Нарешті, Рада ЄС пролонгувала тимчасовий захист для українських біженців до 4 березня 2026 року. І наприкінці поточного тижня на саміті ЄС буде розглянуто проєкт угоди про безпеку з Україною, котрий 25 червня схвалила Рада ЄС.
Майже разом
На думку міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, чим швидше ЄС прийме до себе Україну, тим надійнішим він стане, бо країни Азії, Африки, Латинської Америки можуть обрати саме Євросоюз як партнера замість Росії та Китаю.
Ніхто до нас не починав свій шлях до Євросоюзу у стані війни, наголосив колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко. "Від єдності нашої переговорної команди залежить, що ми зможемо відстояти, - наголосив він. - Нам тепер треба на 100% синхронізувати наше законодавство. Має бути повна свобода ринкового капіталу, фракцій і всього того, що робить наше життя європейським. Щоб кожен європеєць відчував себе як удома… Це насправді колосальна робота, у нас будуть дуже гарячі місяці й роки".
У минулому було багато затримок щодо відкриття розділів майбутньої угоди у країнах Західних Балкан, але нині такої проблеми щодо України не має бути, вважає експертка Європейського центру політичних досліджень Аманда Пол.
Які сигнали і як прочитали
Перша міжурядова конференція показала різні підходи України та Євросоюзу до інтеграції. Якщо для ЄС це питання формально-економічне та політичне, для України - питання життя і смерті. Більше того, українські бійці нині проливають кров за європейське майбутнє своєї країни. Зеленський публічно подякував їм за те, що такі перемовини взагалі є можливими для України. Тому з боку офіційного Києва є емоції та прагнення прискорити процес. У Брюсселі все розуміють, але переймаються за внутрішню єдність. Бо країна у стані війни вперше в історії ЄС починає перемовини про членство. Як мінімум, нова ситуація, для якої ще не розроблені алгоритми знаменитої європейської бюрократії.
Україна не єдина країна, котра вступає до ЄС із вірою і надією, достатньо згадати Польщу або країни Балтії. Та вона єдина, котра здатна на сьогодні протистояти Росії та перекроюванню світового порядку. Тому Брюссель буде вимушений балансувати якість і глибину переговорів із термінами, котрі, з огляду на геополітичну ситуацію, можуть і "підгорати". У цьому сенсі, випробування Києва розпочнуться у липні, коли у ЄС півроку головуватиме – Угорщина. Якщо вдасться виконати всі вимоги та не "зловити" зауважень, далі справи підуть швидше. Можливо, саме на це і розраховує Київ. А також - на перемогу на полі бою, котра стане для Євросоюзу найпереконливішим аргументом.
4 
8759
Коментарі