- 11 і 18 грудня будуть вибори до об'єднаних територіальних громад. Вони дуже важливі для влади. Хочуть провести туди лояльних до себе людей. Жителі громад не розуміють, що відбувається. Можуть втратити шанс впливати на процес, - говорить 44-річний Віталій Скоцик, лідер Аграрної партії.
Зустрічаємося в його офісі на вул. Васильківський у столиці о 8:50 18 листопада. Запізнюється на 20 хв.
- Дітей у школу відвозив, - говорить. Секретар пригощає кавою. У Віталія Євстафійовича на робочому столі тарілка з яблуками. - От і вся їжа на день - яблука і зелений чай. Мені вистачає.
Вибори пройдуть у 184 громадах. Але інформації про них майже немає. Що за цим криється?
- Вибори до громад - це певний етап децентралізації в країні. Децентралізація - дуже корисна річ. Якби адміністративно-територіальна реформа запрацювала років 15 тому, ми б не мали сьогодні проблем на Донбасі та в Криму. Але не можна робити так, як запланував уряд 2015 року.
Чому?
- Бо реформу розпочали нахрапом, як робилося в Радянському Союзі. Ніхто не говорив із людьми. Не було чіткого плану, фінансової та адміністративної моделей громад. В обласних адміністраціях фломастером почали обводити кордони новостворених об'єднань. Завдання було - до 30 травня 2015 року прийняти поділ по кожній області. Потім до середини липня його мав затвердити уряд. І такими темпами провести адміністративно-територіальну реформу до кінця року.
Однак в основі цієї реформи лежить добровільне об'єднання громадян. Тобто люди самі мають хотіти об'єднатися. Ухвалений Верховною Радою закон - хороший. Однак немає закону про добровільне роз'єднання громад. А він потрібен.
Які ще небезпеки "поділу фломастером"?
- Ніхто не аналізував економічний потенціал сільських рад і новостворених громад. Навіть ті, хто просуває ідею об'єднання в громадах, не знають про економічну доцільність. Відповіді не може бути - бо ніхто не розуміє, яка буде податкова система на наступний рік чи п'ять років.
2016-го новостворені громади отримали підтримку з державного бюджету. Але наступного року, можливо, її не буде. Що робити громадам, які не мають бюджетоутворюючих підприємств на своїх територіях?
Як тоді бути?
- Перед початком реформи варто врегулювати проблеми, які найбільше турбують людей. Це - заборона впровадження ринку землі в нинішній ситуації в країні.
Друге - система оподаткування аграрного сектору. Вона успішно діяла 17 років. Уряд почав її змінювати не в кращу сторону.
І третє - люди мають розуміти, які вигоди матимуть від об'єднання.
В Україні є успішні громади. Для прикладу: у місті є два-три потужні підприємства, які наповнюють бюджет. Але немає землі. А навколишні сільські ради не мають грошей. Зате в них є земля. Тоді збираються депутати міської і приміських рад і ухвалюють рішення: якщо будемо разом, зможемо розвиватися.
А є й плачевні приклади адміністративно-територіальної реформи. Люди об'єдналися, а тепер хочуть роз'єднатися. Однак не можуть.
Ваша політична сила братиме участь у цих виборах?
- Ми дуже успішно спрацювали на місцевих виборах 25 жовтня торік. Тому ставимо собі завдання - виграти вибори до новостворених громад і 11-го, і 18 грудня.
Країна починається не з президента, не з прем'єра, не з уряду і не з Верховної Ради. Країна починається з громадянина. Якщо навчимо людей демократії знизу до верху, вони зрозуміють, що насправді все в їхніх руках. І що треба йти у владу.
Із кимось будете об'єднуватися?
- Сьогодні ми цікаві як потенційний партнер більшості парламентських політичних сил і тим, які поза Верховною Радою. Однак на вибори йдемо самі. Завдання перед нашими місцевими організаціями - перемогти і сформувати більшість, яка працюватиме на громаду.
Ваші виборчі гасла "Землю - громадам!", "Кошти - громадам!", "Владу - громадам!" нагадують комуністичні. Чому саме такі?
- За всю історію нашої держави українцям місцевий рівень самоврядування був найбільш притаманний. Посади писаря, гетьмана, старости, повітового були виборними. Тому говоримо: "Землю - громадам!" А хто ж має розпоряджатися нею на території сільської ради, як не громада?
Із майже 7 мільйонів людей, які отримали паї, близько мільйона померли. У вигляді невитребуваних паїв по всій Україні - 4,5 мільйона гектарів землі. Держгеокадастр хотів усе це зібрати в Державний земельний банк і потім продати. Але це - неправильно. Землею повинні розпоряджатися громади.
Вони ж зможуть ефективно працювати, коли матимуть повноваження і фінанси.
Як ви спілкуєтеся з людьми в регіонах?
- Кажу: "Люди, ви ніколи не були в політиці. Думаєте, хтось інший повинен керувати вашою громадою, районом, областю, Верховною Радою? Ми всі так думали. І що маємо? Пройшло два з половиною роки після Революції гідності - й нічого не змінилося. Всі реформи завалилися. Чому? Бо ми вважали, що найбільший рівень патріотизму - бути професіоналом своєї справи. Я медик - значить повинен працювати в лікарні. У Верховній Раді має бути хтось інший. Я бібліотекар - моє місце в бібліотеці. Я фермер - займатимусь аграрним виробництвом. Але якщо ти хороший лікар, маєш авторитет, то повинен іти в Раду. І від імені громади ухвалювати рішення з такими ж розумними людьми". Наше завдання - переконати українців, що все в їхніх руках. На останніх місцевих виборах у списках Аграрної партії було тільки 30 відсотків людей, які зайняті в аграрному виробництві. А 70 відсотків - лікарі, вчителі, науковці.
Ваша партія буде в опозиції до нинішньої влади після грудневих виборів?
- Після місцевих виборів ми не стали провладною силою. Але й не пристали до так званої опозиції. Якщо людина була у владі, в коаліції, приймала бюджети останніх років, зміни до податкової системи - який же це опозиціонер?
Сьогодні в парламенті аж одна політична партія має історію більше двох років. Усі інші були створені під останні вибори. Тому ми даємо суспільству альтернативу між тими, хто є владою, і тими, хто називає себе опозицією.
Чого ще бракує реформі децентралізації, щоб бути успішною?
- Адміністративно-територіальна реформа не може бути окремо від земельної та податкової. Приміром, у Польщі все зробили комплексно. Спочатку інвентаризували землі, заклали основу земельної реформи. Друге - вибудували основу податкової реформи. Паралельно з цим почали впроваджувати децентралізацію. Те, що ми кажемо "владу - громадам", "землю - громадам", "кошти - громадам".
Дев'ять років поляки реформували сільські ради у ґміни. Потім почали формувати повіти. І на тому етапі вважали, що воєводства - наші області - не потрібні. На 11-й рік реформи зрозуміли - воєводства потрібні. Бо не всі питання можна вирішити на рівні повітів.
У нас вийшла адміністративно-територіальна реформа по-совєцькому. Нахрапом, бігом, не слухаючи людей. В українському суспільстві це вже не спрацьовує.
Як зміниться життя об'єднаних громад із бюджетом 2017-го?
- Є багато викликів і ризиків на наступний рік. Вони стосуватимуться не тільки об'єднаних громад, а й тих, хто не об'єднався. Різниці особливої немає. Уряд налаштувався змінювати далі податкову систему щодо аграрного виробництва. Вони багато шкоди завдали за два останні роки. А рівень Верховної Ради не відповідає рівню українського суспільства. Тому перший виклик - усе аграрне виробництво з 1 січня має бути переведене на загальну систему оподаткування, за їхнім задумом. Однак зараз основне наповнення місцевих бюджетів іде зі спрощеної системи оподаткування. У селах бюджети наповнюються від податків на гектар землі. Гроші нині залишаються на місці - уже цього не буде. Кошти йтимуть у державний бюджет.
Другий виклик - з 1 січня всі витрати технічного характеру покладають на місцевий бюджет. Це - комунальні платежі шкіл, дитячих садків, місцевих лікарень. Тобто рахунки за електрику, газ, воду, вугілля, зарплатня оператора котельні, прибиральниці, водія шкільного автобуса. У бюджеті сільських рад цих грошей немає. Значить, їм вимкнуть електрику, газ.
Тому з острахом стежимо за бюджетом, який презентуватимуть у другому читанні у Верховній Раді.
Ви вже два роки очолюєте Аграрну партію. Якого досвіду набули за цей час?
- Завжди важко сприймав несправжню людську сутність. Це було і в бізнесі, і сьогодні - в політиці. Були випадки відвертої зради за цей час.
Чимало експертів говорять, що варто очікувати позачергових парламентських виборів 2017 року. Аграрна партія готова до них? Яка ймовірність, що вони будуть достроковими?
- Ми маємо бути готовими до виборів незалежно від того, коли їх оголосять. Партія - це не інструмент виборів, це інструмент організації суспільства.
Нашій силі в наступному місяці виповниться 20 років. Я є дев'ятим головою партії. За цей час вона не стала власністю когось із олігархів. Чи партією імені якоїсь людини. Після мене буде 10-й, 11-й, 12-й голова партії. Наше завдання на наступних виборах - пройти у Верховну Раду потужною фракцією. І вирішувати проблеми країни.
Гадаю, парламентські вибори відбудуться 2019-го. Разом із президентськими. Але якщо таки пройдуть раніше, ми будемо готові.
Ви багато їздите країною. Які настрої в суспільстві зараз переважають?
- У людей розпач. Бо за два з половиною роки після Майдану в країні майже нічого не змінилося.
Що залишається? Виїжджати за кордон. Якщо відкрити статистику ООН - кожного дня на постійне місце проживання з України виїжджає 70-80 людей. А працюють за кордоном - більше 4 мільйонів.
Тому місцеві вибори важливі тим, що треба переконати українців - маємо будувати країну знизу до верху.
Чого люди ждуть від керівництва держави?
- Мені здається, що вже нічого. Рівень довіри і до президента, і до Кабміну, і до Верховної Ради надзвичайно низький. Якщо взяти рейтинги партій, то в когось 10 відсотків, а в когось - 15. Але треба дивитися на рівень недовіри. Сьогодні немає жодної політичної сили, жодного імені в українській політиці, у кого рівень недовіри менш як 60 процентів. Більшість українців нікому не вірять. Ось і завдання - повернути довіру. Але це не можна зробити гарною картинкою по телевізору. Для цього потрібна робота в тих же громадах.
Як перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США вплине на відносини України і Сполучених Штатів?
- Перед цим був брексіт у Великій Британії, трохи згодом - вибори в Молдові, в Болгарії. Люди в кожній країні кажуть: "Нас мало цікавить, що відбувається десь. Нам важливий наш рівень життя". Це ж сказали світові й американці, вибравши Дональда Трампа. Він обіцяє знизити податки з 35 відсотків до 15. При цьому зовнішній борг виросте на 20 мільярдів доларів. Для пересічного американця це байдуже. Він рахує: "У мене є тисяча доходу, з якої віддаю 350 доларів податку. Із Трампом платитиму 150. Тому я - за нього, а він хай вирішує, що робити із зовнішнім боргом".
Для України це - сигнал: ніхто за нас не дбатиме в нашій країні. Все маємо зробити самі.
Завершується 2016 рік. Як оціните його для України? У чомусь досягли прогресу?
- Ні. Впали, мабуть, до крайньої точки, від якої треба починати рости і рухатися вперед. Валовий внутрішній продукт торік складав приблизно 83 мільярди доларів. Уряд говорить, що в цьому році він виріс на 1,3 відсотка - у гривні. Якщо ж порахувати в доларах, то впав на 10 мільярдів. Буде девальвація гривні. Експорт падає, виробництво не розвивається, робочі місця скорочуються.
Ще один показник - демографічна ситуація. Населення України з початку року зменшилося майже на 129 тисяч людей. Кожного дня втрачаємо 400-450 громадян. Це не просто різниця між тими, хто народився і помер. Тут і ті, хто виїхав з країни. Тобто економіка вигнулася, населення зменшилося. Немає жодних ознак, що 2017 року зможемо вийти на якусь точку стабілізації.
Які головні завдання перед країною на наступний рік?
- Перше - вибори територіальних громад. Люди розумітимуть, що країна починається з них. Не зверху, а знизу.
Друге - подолати корупцію.
Третє - змінити виборче законодавство. Щоб вибори проходили за відкритими списками.
До людей має повернутися віра, що вони можуть це зробити. Віра, яка була під час Майдану.
2 
8759
Коментарі
4