Захід на шпагаті. Що почули і відповіли Зеленському наші партнери

Євросоюз, США і Україна намагаються звести до спільного знаменника різні бачення тактики і стратегії протидії Росії.

Перша серйозна криза стала тестом на міцність, зірвати який неможливо, але і "зварити" узгоджений підхід поки що не дуже виходить. Чому, - розбиралася Gazeta.ua.

Питання руба

В епіцентрі уваги Європи знову - План перемоги України. Проте головна інтрига не так навколо самого документа, як навколо єдності партнерів України. Напруга у відносинах відчувалася з перших слів президента Володимира Зеленського.

Деякі союзники ознайомилися з Планом раніше, розповів він у Брюсселі 17 жовтня після участі у засіданні Ради Європи, бо від їх волі залежить "посилення нас" тим, що є у секретних додатках, зокрема, по "далекобійці".

За словами українського президента, План було презентовано на закритій частині зустрічі 17 жовтня. З 27 лідерів країн-членів ЄС 18 "коментували його", зазначив Зеленський. Лише ці сухі дані свідчать про різні підходи до того, як рухатися далі.

Замкнене коло

Західні ЗМІ, куди останнім часом інтенсивно європейські й американські лідери "зливають" свої сумніви, зауваження і вагання, висвітлюючи поїздку Володимира Зеленського до Брюсселю, вдаються до песимізму.

Мовляв, ключова вимога - членство у НАТО "зараз" - не буде задоволена. Постійна представниця США в Альянсі Джуліанна Сміт, про всяк випадок, застерегла: зараз ми не на тому етапі, коли йдеться про запрошення у короткостроковій перспективі. Гірку пігулку підсунув генсек НАТО Марк Рютте: вірить, що колись Україна стане 33-м чи 34-м членом Альянсу.

У The Washington Post із посиланням на високопоставленого чиновника Альянсу стверджують, що деякі країни, зокрема, балтійські (особливо Литва) наполягають на запрошенні України до НАТО. Та інші мають багато "але" чи "якщо". Навіть у разі формального запрошення "це ще не членство", зазначив співрозмовник видання.

Зрушення і зміни

Про реальність вступу можна буде думати тільки після завершення "гарячої" фази війни, вважає експерт-міжнародник Станіслав Желіховський. "Наразі поки що ми говоримо про наші побажання", - зазначив він. Можливо, саме до них можна віднести прогноз Джуліанни Сміт про запрошення до завершення каденції Джо Байдена.

"Рішення не тільки за США. Ми не маємо позитивних сигналів від Німеччини, проти - Угорщина. Можливо, Байден зможе об'єднати євроатлантичну спільноту, але, скоріш, уже після виборів", - прокоментував Желіховський.

Ще місяць тому перша віце-прем'єрка Ольга Стефанішина стверджувала, - у НАТО Україна вступить у кордонах 1991 року. Позиція, не виключено, зазнала змін.

Не наодинці?

З відповідей Володимира Зеленського на пресконференції у Брюсселі можна зробити висновок, що Київ готовий розміняти членство у НАТО "зараз" на "пакет стримування, пакет далекобійної зброї". Факт наявності буде сигналом, "Україна не наодинці".

Однак, визнав Зеленський, країни, котрі могли б постачати Україні далекобійну зброю, хочуть мати спільну позицію з її використання Києвом. "Ми б хотіли, щоб США як головні донори були позитивні й рішучі", - наголосив він.

Постійна підтримка і єдність Європи також є зброєю проти російської агресії, пишуть у The New York Times. Але очевидно, бачення наших партнерів кардинально відрізняються від нашого, вважає політик Віктор Балога й обережно підводить до думки: чи не варто визнати, шо тимчасово окуповані території швидко повернути не зможемо, і "рухатися далі?"

Перевтома від дискусій

Так, тенденція у міжнародній ситуації не на нашу користь, визнає політолог Володимир Фесенко, партнери розглядають план "Б" - початок переговорів з РФ навіть з поступками. "Там утома від війни не менша, навіть більша, ніж у нас, - зазначив він. - Немає консенсусу серед наших партнерів. Зеленський намагається підштовхнути їх".

Причому своєрідно. Як стверджує Bild з посиланням на українського чиновника, Україна за кілька тижнів може створити ядерну зброю проти РФ - якщо росіяни перейдуть у наступ. Перспектива західних партнерів розлютила. Але це закулісні пристрасті.

Назовні - президент України уже говорить про План як про необхідний для захисту Польщі та країн Балтії, Північної Європи, а на всього ЄС. З одного боку, це більша конкретика про стійких прибічників України. З іншого, вона ж може свідчити про гострі суперечності між партнерами.

Водночас Зеленський на пресконференції дав волю емоціям, розкритикував Будапештський меморандум: "Хто з цих великих держав віддав ядерну зброю? Україна. Хто постраждав? Україна! Хто сьогодні воює - Україна…То як можна вірити всім тим, хто гарантував Україні збереження територіальної цілісності?"

Переповідаючи деталі розмови з Дональдом Трампом, президент України зазначив: нам потрібна або ядерна зброя, або - Альянс. Трамп, за його словами, визнав аргументи справедливим. Отже, є натяк на те, що офіційний Київ може зробити ставку на кандидата від республіканців, котрий навіть за програшу на виборах може залишитися впливовим політиком.

"Голодний" і "ситі"

Зеленський говорить про другий Саміт миру, підготовка до якого триває і де очікують представників країни-агресорки. План не скасовує Саміту, але, якщо партнери не нададуть Україні необхідного, "наші переговорні позиції будуть послаблені", визнає він.

Це стверджує й президент Литви Гітанас Науседа: "Зараз Путін думає, що загнав Україну в кут. Це найгірший момент для початку переговорів". Перечить йому канцлер ФРН Олаф Шольц, котрий знову заявив про незмінність своїх поглядів щодо посилення підтримки України. Натомість Нідерланди зробили показовий крок - дозволили бити по території країни-агресорки зі своїх F-16.

Схоже, обидва варіанти партнерів не надихають. НАТО не бажає відправляти свої війська до України, пише The Times, бо є ризик безпосередньо вступити у війну з РФ. Проти перемир'я – країни Балтії, де занепокоєні перспективою розвороту путінської армії на неї, та деякі інші країни.

Тим паче, існує ще альтернатива - широкі перемовини під "крилом" Китаю і Бразилії на платформі "Друзі миру". "Якщо він базується на Статуті ООН, слід вітати і розглядати", - каже міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс.

Екзистенційний Європи

Альянс міг би надати гарантії безпеки з настільки сильним військовим компонентом, що це було б рівнозначно членству, пишуть у німецькому Der Tagesspiegel. Такий варіант теж розглядається, судячи з заяв президента, але очікувати прориву найближчими днями не варто.

Робота над допомогою Україні на найближчий період у розпалі, зазначив Станіслав Желіховський, все у стадії обговорення, найближчими днями чи навіть тижнями сенсацій не буде.

Добре, що Україна виклала свої пропозиції, розповів Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко. Головний вибір, між котрим балансує і Євросоюз, і США: чи залишиться Європа взагалі суб'єктною на міжнародній арені. Цим, на його думку, пояснюється розбіжність думок і позицій ключових учасників дискусії. Експерт звернув увагу, що Україна прагне більшої підтримки у Європі в діалозі зі США. "На даний момент, маємо доволі консолідовану позицію лідерів ЄС по Плану перемоги, хоча вони фізично не здатні його забезпечити, тому озираются на США. З іншого боку, якщо Росія "забере" Україну, чи залишиться тоді Євросоюз? У якому статусі буде? Для Європи це екзистенційний вибір," - пояснив він.

×