Закон про деокупацію Донбасу: все, що треба знати

5

 

24 лютого після публікації в "Голосі України" вступив у дію закон "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях".

20 лютого його підписав президент України Петро Порошенко після підтримки 280 депутатів Верховної Ради.

Закон містить 22 сторінки. Ініціатор - сам президент. Він заявив про підготовку "консолідованих претензій" до Росії щодо повного відшкодування всіх збитків. У документі йдеться, що Росія організувала терористичну діяльність в Україні, веде збройну агресію.

"Агресору не подобається, коли його називають агресором. Окупанту неприємно, коли на окупацію кажуть "окупація". На злодії шапка горить і він хоче уникнути міжнародної відповідальності за свій злочин. Рефлексія Москви переконує, що ми ухвалили правильний закон. І я підпишу його, щойно він надійде з Верховної Ради", - сказав Порошенко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна використає новий закон у міжнародних судах.

Перед підписанням закону Порошенко заявив, що цей документ не порушує мінські угоди, а лише закладає основу для подальшого врегулювання конфлікту мирним шляхом. Він доручив міністру оборони і глави Генштабу до 1 квітня подати пропозиції щодо зміни формату операції в Донбасі, а також по кандидатурі глави Об'єднаних сил, який і очолить цю операцію.

Які нововведення в законі:

Замість АТО вводиться операція Об'єднаних сил під назвою "заходами із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації".

Росія визнається державою-агресором, несе матеріальну і кримінальну відповідальність на території окупованої Луганської і Донецької областей. Але самого визначення "матеріальних збитків" закон не дає.

Закон не уточнює окремої дати початку агресії на Донбасі. Проте він містить посилання на закон про тимчасову окупацію Криму, де вказано дату початку агресії Росії щодо України загалом – 20 лютого 2014 року. Це законодавчо закріплює факт, що Росія почала військову агресію з Криму, а не Донбасу.

Нововведенням законопроекту стало фактичне переформатування АТО в "заходи із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії РФ". Їх початок і кінець визначає президент. Рада має право схвалювати його рішення про використання ЗСУ.

З'явилися поняття "райони бойових дій" і "зони безпеки". "Зони безпеки" будуть розташовані на контрольованих урядом територіях поруч із лінією розмежування. Границі "зон безпеки" визначатиме начальник Генерального штабу за поданням Командувача об'єднаних сил.

Кого стосується закон:

Українські військові: вводяться нові посади, зокрема Командувач об'єднаних сил, який керуватиме всіма військовими підрозділами. Його призначає президент. У його підпорядкуванні буде Об'єднаний оперативний штаб Збройних Сил, положення про який будуть також визначені рішенням президента.

Повноваження військових розширюють. Для професійних потреб вони на власний розсуд можуть брати транспортні засоби і засоби зв'язку. У зв'язку з цим експерти прогнозують порушення прав людей.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці, які загинули на війні в січні.

І військових, і місцеве населення стосується ще одна норма: з 1 квітня матимуть проблеми із документами. Бо ж папери з позначкою АТО не будуть дійсні. Як відбуватиметься перехід - вирішиться найближчим часом. Шляхом внесення поправок в закон.

"Документи в зону АТО доведеться переробляти, бо вже самої операції немає. Може бути плутанина чи затримка. Також велику кількість законів доведеться виправляти. Новий закон про деокупацію Донбасу може ускладнити життя великої кількості переселенців з проблемними кредитами. Адже в законі не регулюється питання мораторію на стягнення банками кредитів на житло в окупації, який діяв під час АТО", - розповів представник незалежної асоціації банків України Денис Грищенко.

До штабу ввійдуть усі роди Збройних Сил і правоохоронці, які перебуватимуть на території проведення заходів із нацбезпеки до виведення окупаційних військ.

Факт виведення окупаційних військ має бути зафіксований відповідним указом президента за поданням міністрів оборони та внутрішніх справ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія - агресор: Порошенко підписав закон.

Серед прав, які отримав командувач об'єднаних сил, буде і право обмеження в'їзду-виїзду з територій проведення заходів нацбезпеки. Сам порядок в'їзду-виїзду, а також процедуру переміщення товарів з таких територій визначатиме уряд.

На території проведення заходів нацбезпеки діятиме особливий порядок. Він наділятиме військовослужбовців розширеними правами, які вже стали об'єктом критики як з боку депутатів, так і з боку правозахисників.

Військових очолить "людина із бойовим досвідом":

Начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко повідомив, що триває зміна формату антитерористичної операції (АТО) на операцію Об'єднаних сил.

"Закон, який 20 лютого був підписаний президентом України, систематизує задіяння ЗСУ для виконання завдань тих, які вони виконували в АТО, і зміну формату основної операції. Буде завершена АТО, і ми перейдемо до операції Об'єднаних сил. Це передбачає чітку структуру системи управління, підпорядкованість визначених сил і засобів військовому керівництву, створення об'єднаного оперативного штабу як основного органу управління цією операцією на території Донецької і Луганської областей", - зазначив Віктор Муженко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія не вигідно пускати миротворців на Донбас.

За його словами, це дозволить систематизувати задіяння підрозділів ЗСУ і підрозділів та сил інших складових сектору безпеки, "більш ефективно і в рамках правового поля застосовувати ЗСУ", Нацгвардії і спецслужб.

Українські політики підтримали закон:

Закон про Донбас не виключає військовий спосіб звільнення окупованих територій і створює для нього передумови.

"Українській армії знадобилося б "декілька тижнів", щоб відновити контроль над окупованими територіями Донбасу, якщо Росія не втручатиметься. Проблема планування військової операції на сході в тому, що ти не розумієш, скільки військ тобі протидіятиме, скільки РФ залучить дивізій, корпусів, полків або армій. У цьому, безумовно, проблема планування військової операції, коли не знаєш реальний потенціал ворога", - сказав Олександр Турчинов, секретар Ради національної безпеки і оборони.

Народний депутат Дмитро Ярош підтримав закон, але вказав на недоліки.

"Для деокупації Донбасу необхідно вводити воєнний стан. Однак максимум, що могла зробити нинішня влада, - ухвалити цей закон. На нас напали, анексували Крим, російські війська вторглися на нашу територію. Однозначно потрібно оголошувати воєнний стан і відповідно робити всі ті речі, які передбачені у нас Конституцією і законодавством. На жаль, цей закон не відкрив і не передбачив такої можливості", - розповів політик.

На критику Росії категорично відповів спікер Верховної Ради.

"Нас не цікавить думка ні Лаврова, ні Путіна стосовно українського законодавства. Український вищий законодавчий орган ухвалив те рішення, яке вважає найбільш адекватним. Агресор названий агресором, окупант - окупантом. Тому нас у жодній мірі не хвилює позиція особливо представників країни-агресора й окупанта. У цьому законопроекті нема жодної згадки про Мінські угоди. Якщо хтось і заперечує мирне врегулювання конфлікту, то це і є Росія. Я вважаю, вони взагалі не мають моральних прав на будь-яке коментування українського законодавства з приводу агресії Росії", - сказав Андрій Парубій.

У законі про деокупацію Донбасу прописана можливість України застосовувати на Донбасі всі наявні у держави сили та озброєння.

 

"Ми визнали Росію країною-агресором. А нас - країною, яка обороняється. Це дає нам можливість застосувати зброю, у повній мірі використовувати Збройні сили, усі війська спеціального призначення, нове летальне озброєння. Закуповувати у наших партнерів це озброєння", - пояснила Ірина Луценко, представник глави держави у парламенті.

Ухвалений парламентом законопроект про деокупацію Донбасу в деяких пунктах порушує Конституцію.

"З практичної точки зору документ матиме мінімальний вплив на реальне життя цивільного населення, дещо змінить модальність ведення воєнних дій. Тим часом, історично документ може стати важливим аргументом в міжнародних судах для відшкодування збитку, нанесеного Російською Федерацією за три роки окупації українських територій", - констатував Мустафа Найєм, народний депутат.

Експерти мають різні думки стосовно закону:

Юрист-міжнародник і екс-суддя Мужнародного кримінального суду Володимир Василенко впевнений, що закон має історичне значення, оскільки "він є конструктивною спробою створити правову основу для захисту наших національних інтересів в умовах російської агресії".

"Україна на законодавчому рівні закріпила формулювання щодо наявності агресії Росії в Україні, а також незаконну присутність озброєних військових формувань і регулярних російських військ на території Української держави", - пояснив юрист.

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов вважає, що в ухваленому законі спрацював план Росії щодо розділення Криму і Донбасу (законом врегульовується питання реінтеграції окупованої частини Донбасу). Окрім того, закон не сприятиме вирішенню питання з введенням місії ООН на Донбас.

Військовий експерт Олег Жданов вбачає загострення ситуації на Донбасі, але до екскалації конфлікту не дійде.

"Кількість обстрілів збільшиться, але Росія не буде вести активних військових дій. Буде пропаганда, звинувачення Києва у розпалюванні війни, але не більше. Сам закон ситуації на Донбасі не вирішує. Тільки переназиває АТО, дає більші повноваження військовим і президенту. Але жодної стратегії чи цілі на майбутнє у нас немає, або не названо. Ми ж знову не можемо прийняти миротворчу місію ООН, про які постійно говорять. Потрібно відкрити статут цієї організації і почитати, що миротворці можуть застосовуватись тільки при війні або міжнародному військовому конфлікті. Ми ж боїмось назвати війну війною, тому граємось в слова. Знову відтягуємо час, але це зовсім не вирішує проблем. Ми маємо воювати за Донбас, або це буде тривати вічно. Не можна виграти війну тільки розмовами", - пояснив експерт.

Політолог Михайло Бесараб впевнений, що закон дуже важливий, але президент Порошенко довго протидіяв проти визнання Росії агресором.

"Законопроект суперечить "мирному плану" президента і Мінським домовленостям, які базувалися на тому, що на Донбасі внутрішній конфлікт, за якоїсь незрозумілої участі Росії. Документ визначає, що місцеві так звані "ополченці" - ніякі не терористи, сепаратисти чи бойовики, а іррегулярні підрозділи армії РФ. Документ компромісний. По-хорошому він мав у рівній мірі стосуватися усіх окупованих територій, зокрема Криму. А ми чинимо фактично за логікою Кремля, який хоче розділити у два окремі кошики проблему Донбасу і півострова", - каже політолог.

Західні партнери підтримали закон про реінтеграцію:

Представник Держдепу США з питань України Курт Волкер прокоментував, що прийнятий закон про реінтеграції Донбасу не сильно змінить ситуацію в регіоні.

"Закон впорядковує військову операцію, що важливо. Упродовж кількох років це називалося антитерористичною операцією, а це справжня військова операція для захисту країни. Документ формалізує права громадян України, які живуть у цьому окупованому регіоні, і це також важливо. Тому я думаю, що Україна дотримується угоди в Мінську. Як на мене, потрібно, щоб і російська сторона виконала свою частину, зокрема з дотримання перемир'я", - повідомив Курт Волкер.

 

Місія ОБСЄ в Україні наголошує на підтримці перемир'я і рекомендує подолати гуманітарну кризу на Донбасі.

"Зараз немає жодних зрушень у процесі розведення сил і засобів. Ми фіксуємо збільшення траншей уздовж лінії розмежування. Складається враження, що сторони конфлікту готуються до продовження насильства, а не до його припинення", - наголосив Олександр Хуг, заступник голови місії ОБСЄ.

Росія розкритикувала закон про деокупацію:

Депутати Держдуми назвали закон "наповненим ненавистю" і "прямо спрямованим проти Росії". Оприлюднили звернення до міжнародних організацій підтримати їх критику, адже "українська влада хоче обезлюднити землі, на яких мешкає кілька мільйонів людей". Наголосили, що Україна таким законом "однозначно виходить із мінських угод".

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров в телевізійному ефірі стверджував, що прийняття закону "колосальна помилка і ліквідація мінських угод".

Президент Росії Володимир Путін одразу скликав Радбез, щоб обговорити прийнятий закон про деокупацію. На засіданні вирішили, що закон самим негативним чином впливає на перспективи внутрішньоукраїнського врегулювання конфлікту. Підкреслили безальтернативність Мінських угод і "нормандського формату".

Бойовики у відповідь на деокупацію погрожують розпочати трибунал над українськими керівниками:

Лідер бойовиків Олександр Захарченко на протидію закону про деокупацію створить народний трибунал. Повідомив, що українські закони дозволять "карателям робити етнічні зачистки".

"Будемо осуджувати такі дії керівництва української влади. Цей новий закон суперечить всім їх законам і дозволить солдатам ЗСУ робити військові злочини", - сказав лідер ДНР.

 

"Ця істерія вже давно триває. Бойовики постійно лякають місцеве населення про раптові наступи українських військ. Щоб люди не думали про безробіття, бідність і низьку зарплати. Щоб раділи, що у них є мирне життя і їх не бомблять", - повідомив журналіст.

×