У Гадячі відновили єдиний світлофор, який не працював понад 20 років.
2 тис. грн дав директор аграрного ліцею. 500 грн власних коштів доплатив Володимир Нестеренко, заступник міського голови Гадяча. Раніше роз'їхатися на перехресті було проблемою.
— Перехрестя знаходиться неподалік аграрного ліцею, — говорить 50-річний Олександр Мигаль, директор закладу. — Новий світлофор купити нам не під силу. Він коштує 30 тисяч. На старому приладі поміняли рефлектори, стекла, встановили новий блок керування. Зараз працює від напруги в 36 вольт.
Колишній заступник директора з виховної роботи ліцею Олексій Семітко підготував свою схему роботи світлофора. Він автоматично переходить з нічного в денний режим. За 2 год. після заходу сонця вмикається аварійне жовте світло, і навпаки вранці — три кольори.
— У перші дні просили ДАІ, щоб допомагали водіям звикати до світлофора. Тепер в основному всі знають. Он дивіться, які черги утворюються, доки світло перемкнеться, — показує електрик училища 38-річний Віктор Кваша. Він слідкує за роботою приладу. — У Гадячі вкрай необхідно поставити ще три світлофори. На перехресті вулиць Будька і Тельмана в районі навчального полігона аграрного ліцею. Там дуже жвавий рух, і щодня через перехрестя проходять 500 учнів ліцею і працівники сирзаводу. Також колись був світлофор біля сільгосптехніки. Але там украли все, навіть корпуса, поновлювати нічого. Потрібен світлофор і біля центральної пошти.
У Полтавській області майже у всіх райцентрах немає світлофорів.
На Лохвиччині нещодавно нові світлофори поставили на аварійному мості через Сулу біля села Млини на трасі Київ–Суми. Рух по мосту зробили однобічним. Табло показує, через скільки секунд можна їхати. Гроші дав обласний автодор, бо це обласна траса.
У Лохвиці також за гроші облавтодору відремонтували світлофор на перехресті Леніна і Радянської. Зараз він працює з перебоями — лише блимає жовтим світлом. Перед тим довго не перемикався.
Кілька робочих світлофорів збереглися у Миргороді, Пирятині, Лубнах, Комсомольську та Карлівці.
— Раніше у нас було три світлофори. Тепер остався один, зато в центрі, — говорить 50-річний Валерій із Карлівки. — Помагає сильно. Розвантажує дорогу тіки так. Хотілося би, щоб ще кілька поставили або зробили ті, шо є.
У невеликих селищах люди не бачать потреби у світлофорах.
— У нас їх немає і ніколи не було, — каже 46-річна Євгенія Хаустова із Шишак. — Наше селище невелике. Машин небагато, то вони і не нужні. Маємо гарно розмічену дорогу, багато переходів і дорожніх знаків. Та й водії нормальні, завжди пропускають.
В обласному управлінні ДАІ кажуть, світлофори в райцентрах утримувати дорого. На один прилад потрібно 1,4 тис. грн у місяць. Це майже 17 тис. на рік.
— У Козельщині, Семенівці, Чорнухах люди жили без світлофорів, і ще 100 років проживуть, — говорить 43-річний Владислав Луцький із відділу організації дорожнього руху обласного ДАІ. — Місцева влада їх не потягне. Ну, встановить, ну, попрацюють вони рік. А як зламаються, то на ремонт грошей не буде. Та й автомобілів там не дуже багато. Світлофори слід ставити на аварійно-небезпечних ділянках дороги, складних перехрестях. У Пирятині, Гадячі ремонтують ті, які були. Якщо коштів на ремонт світлофорів недостатньо, варто більше уваги приділити встановленню дорожніх знаків, розмітці доріг.
Кошти на пристрої повинна виділяти місцева влада. Державної програми з відновлення світлофорів у районах немає. Як варіант — шукати спонсорів, що встановлять та утримуватимуть їх. У Кременчуці на перехресті вул. Пролетарська та Воровського світлофор установила й утримує мережа супермаркетів "АТБ". Загалом їх у місті 49. Більшість потребує заміни.
У Полтаві — 61 світлофор. 40% з них — нові, світлодіодні. На такі зараз замінюють старі лампові. Усі міські працюють без збоїв. Якщо перегорає червоне світло, то світлофор мерехтить жовтим, аби не допустити аварій на дорозі.
3 
1
Коментарі