Відібрали переможців обласних, всеукраїнських конкурсів серед молодих підприємців. Опитували місцевих посадовців, мешканців районів, колег бізнесменів. Перевіряли якість послуг через клієнтів та покупців.
Тарас Савенков, 41 рік, місто Карлівка, власник фітнес-клубу "Ферум". Зал облаштував у приміщенні будинку культури. Має 30 тренажерів, які зробив власноруч.
— В інтернеті є поради, як зробити тренажер самому. Купую на металобазах труби та листи металу. На матеріали для одного спортивного снаряду витрачаю десь 2 тисячі гривень. Готовий коштує близько 4 тисяч доларів, — розповідає. — Майструю влітку, за сезон вспіваю зробити два-чотири нових. На місяць з фітнес-клубу маю 2 тисячі гривень чистими. Заняття проводжу без помічників.
На відкриття фітнес-клубу треба десь 200 тисяч гривень, з дружиною брали кредит. Хотів би змінити машину, п'ять років їжджу на "шкоді". Але гроші вкладаю. Хочеться працювати нарівні з полтавськими фітнес-клубами "Вітамін" та "Професіонал".
На тренування до чоловіка їздять із сусідніх районів — Чутівського та Машівського. Там немає подібних залів. Також із міста Красноград Харківської області.
Аліна Пигида, 24 роки, селище Котельва, організатор свят. Влаштовує дні народження, весілля, романтичні побачення. Організувала агентство "Щаслива мить".
— Котельва любить погуляти. Щомісяця влаштовую по два весілля, щотижня — по три дні народження. Є багато людей, які пропонують послуги з організації свят — надувають кульки, малюють плакати, печуть торти, танцюють, співають. Але ніхто з них повністю свята не організовував. Ця ніша в Котельві не була зайнята, — каже. — Спочатку приймала замовлення вдома, рідні сердилися, що в хаті повно коробок. Зараз знайшла офіс, розробила бізнес-план. За півроку хочу набрати штат працівників.
Місцеві хлопці замовляють організувати романтичні побачення. Накриваю столик, стелю червону доріжку, запалюю свічки. На дитячі дні народження з кульок крутимо героїв мультфільмів, з памперсів — іграшкові торти. На весіллях ставимо танці. Можна заробляти до 5 тисяч гривень в місяць.
Максим Семигреєнко, 23 роки, селище Семенівка, має ферму шиншил та фазанів. З 17 років працює в сімейному бізнесі.
— Папа п'ять років тому подарував для старту шиншил. Змалку привчив не сидіти на місці. Я сам з тими шиншилами возився. Коли розвів 500 штук, найняв жінку для догляду. Зразу жили в гаражі, потім поселив їх на ферму, там і фазанів тримаю, продаю для охоти, — говорить. — Перші чотири роки бізнес ішов нормально, тепер відчувається спад. Ще держусь, бо продаю живих шиншил у зоомагазини. Одна коштує 20-30 доларів.
Живемо біля водосховища. Бізнес стараюсь прив'язувати до нього. В селі Біляки планую ловити та продавати рибу, розводити мисливських собак. Також насадити яблуневий сад. Фрукти здаватиму в київську фірму, яка скуповує екологічно чисті продукти та відправляє за кордон. З батьками маємо готельно-ресторанний комплекс "Атлант". Вони допомогли купити двокімнатну квартиру в райцентрі. Маю заробітків до 10 тисяч гривень на місяць.
Сергій Коротич, 37 років, селище Артемівка Чутівського району. Має підприємство з виробництва тротуарної плитки і європарканів.
— Тротуарною плиткою зайнявся, бо для старту цього бізнесу не треба великих грошей. Узяв кредит на 15 тисяч, — розповідає. — Коли справа пішла — позичив 50 тисяч гривень. Купив установку для виготовлення плитки, орендував приміщення, робітників найняв. Зараз десяток працюють.
2011 року Коротич серед 700 учасників посів друге місце у Всеукраїнському конкурсі "Молодий підприємець року".
— Не думав, що є шанси, і вдруг дзвінок: "Приїжджайте у столицю". На сцені поздравили, як приз — тільки велику грамоту вручили.
За шість років підприємець купив автомобіль "шевроле", відремонтував будинок. Мешкає там з дружиною і 2-річною донькою.
— Рівень життя повисився. Та нєрвних кліток багато уходить. Маю заробітку до 5 тисяч гривень.
Олександр Наконечний, 36 років, місто Карлівка. Власник електромонтажного підприємства.
— У Карлівці багато хто електрикою займаються. Хотів доказать, що буду в ній кращим. Коли розкручувався — конкуренція страшенна була. Зараз просто не ощущаю. Роблю якісно, бо читаю спеціальну літературу.
Трапляється, підприємець відмовляє клієнтам у співпраці.
— Був дядько, який на зустрічі документи суне: "Давай оце незаконне підключення провернем". В мене очі по п'ять копійок: "Я чесно привик бізнес вести". Він і пішов.
Наконечний планує співпрацю із закордонними електромонтажними підприємствами.
— В Україні бізнесом важче займатися. Каждий день куча дозвільних органів, третю шкуру здирають. Потроху начав міжнародні зв'язки набивати. Як усе харашо буде — виходитиму на Балканський ринок. Маю до п'яти працівників, купив автівку ЗАЗ "Форца". Така коштує близько 85 тис грн.
1 
1
Коментарі