НАТО розширює кордони: після кого черга України

Росія допустила "масову стратегічну помилку", оскільки Фінляндія та Швеція, схоже, готові приєднатися до НАТО вже влітку, повідомило видання The Times із посиланням на власні джерела.

Дискусії між країнами Альянсу стосовно приєднання Швеції та Фінляндії стали надзвичайно інтенсивними після нападу Росії на Україну в лютому.

Представники США повідомили, що питання членства в НАТО двох скандинавських країн було "темою розмови та кількох сесій" під час зустрічі міністрів закордонних справ Альянсу минулого тижня, в яких взяли участь Швеція та Фінляндія.

Низка факторів і джерел засвідчують, що Вашингтон робить ставку на активному залученні двох країн у політиці стримування Росії на сході та півночі Європи, оскільки це розтягує російські сили в регіоні і розширює оборонний альянс із 30 до 32 членів за рахунок сумісних та розвинених у військовому плані держав.

Які зміни відбулися в громадській думці та політиці двох нейтральних країн?

Протягом десятиліть загальноприйнята політика безпеки в Скандинавському регіоні вважала, що з двох країн, які все ще не є членами НАТО, швидше за все, першою подаватиме заявку Швеція, а потім Фінляндія піде за нею.

Зрештою, подібна закономірність була 1995 року, коли обидві країни приєдналися до Європейського Союзу. Опитування громадської думки в Швеції завжди були сприятливішими для приєднання до військового альянсу. А підтримка у Фінляндії слабшала й перебувала на рівні 20-25% тривалий час.

Але за останні кілька місяців загальноприйнята "нейтральна" парадигма в двох країнах перевернулася з ніг на голову.

Останніми місяцями зафіксовано сильну зміну настроїв у суспільстві двох скандинавських країн. Вторгнення Росії в Україну 24 лютого показало, що громадська підтримка вступу до НАТО у Фінляндії подвоїлася з 30% до 60%, згідно з серією опитувань. Так, 62% респондентів у березні висловилися за вступ до НАТО.

Серед шведів число прихильників вступу до НАТО в березні досягло 51%, що є рекордним для цієї нейтральної країни.

"Якщо ви подивитеся на громадську думку у Фінляндії та Швеції, їхні погляди різко змінилися за останні шість тижнів. Думаю, це ще один приклад того, що це був стратегічний провал Росії", - сказав американському виданню на початку квітня високопоставлений працівник Держдепартаменту США.

 

Після нападу Росії керівництво Фінляндії провело інтенсивну серію переговорів, щоб дізнатися думку інших держав НАТО стосовно можливої заявки на членство.

Разом із сусідньою Швецією Фінляндія отримала публічні запевнення від генерального секретаря Єнса Столтенберга, що двері альянсу залишаються відкритими, а також підтримку від численних членів, включаючи США, Велику Британію, Німеччину, Францію та Туреччину.

Зараз Фінляндія готується до історичного рішення про подачу заявки на вступ до НАТО як засобу стримування наростаючої російської агресії в Європі.

Ця скандинавська країна з населенням 5,5 мільйона осіб традиційно займала позицію неприєднання до військових альянсів. Частково - щоб уникнути провокацій свого східного сусіда, з яким у неї спільний кордон довжиною 1300 кілометрів.

Президент Фінляндії Саулі Нііністе представив інший погляд на можливе майбутнє політики безпеки країни. Він переконаний, що в довгостроковій перспективі членство в НАТО може дати гарантію того, що фіни почуватимуться в безпеці у своїй власній країні, а іноземні держави бачитимуть Фінляндію як безпечну та стабільну.

Прем'єрка Фінляндії Санна Марін заявила, що парламент країни збирається обговорити можливе членство в НАТО "протягом найближчих тижнів".

"Я не буду давати жодних термінів, коли ми ухвалимо рішення. Але я думаю, що це відбудеться досить швидко, протягом тижнів, не місяців. Думаю, всі партії, парламентські групи й президент зроблять так, щоб рішення було протягом найближчих тижнів", - сказала вона.

Наступного тижня до фінського парламенту уряд подасть огляд національної безпеки. Щоб допомогти законодавцям визначитися, перш ніж його поставлять на голосування.

Міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто заявив, що в квітні депутати його країни мають обговорити Білу книгу уряду про безпеку, включаючи варіант вступу в НАТО. За його словами, вторгнення Росії в Україну змінило громадську думку.

"Росія готова йти на більші ризики, як ми бачимо в Україні. Ми також бачимо, що Росія здатна зібрати понад 100 тисяч осіб проти однієї країни, навіть не торкаючись своїх резервів", - сказав він.

Після нападу Росії на Україну в лютому, Швеція також розпочала перегляд політики безпеки. Він завершиться до кінця травня. Лідер країни Магдалена Андерссон на початку березня заявила, що не виключатиме членство в НАТО "в жодному разі".

Цього року був своєрідний фестиваль міжнародної дипломатії, щоб переконатися, що шведи на одному боці з фінами стосовно можливої заявки на членство в НАТО. Це включало телефонний дзвінок президента США Джо Байдена і президента Фінляндії Саулі Нііністе Магдалені Андерссон з Білого дому, візит Андерссон до Гельсінкі для обговорення з прем'єр-міністром Фінляндії Санною Марін і регулярний темп двосторонніх зустрічей міністрів закордонних справ і оборони двох країн.

Тим не менше, шведська прем'єр-міністерка донедавна вагалася стосовно позиції своєї країни відносно НАТО. Але до кінця місяця ця позиція змінилася, що є ознакою зміни дискусії всередині партії соціал-демократів і відчуття певної "гарячки" з боку Фінляндії.

9 квітня лідер другої за розміром опозиційної партії Швеції "Шведські демократи" заявив, що політсила може змінити свою позицію і підтримати ідею вступу до НАТО, якщо цим курсом піде сусідня Фінляндія. Якщо "Шведські демократи" підтримають ідею вступу до НАТО, ця ініціатива зможе отримати парламентську більшість. Переглянути своє ставлення до перспективи вступу до НАТО партію змусив той факт, що "Україна, яка не є членом НАТО, залишилася зовсім сама".

 

Швеція проводить аналіз політики безпеки, який має бути завершений до кінця травня, і, як очікується, уряд оголосить свою позицію після цього звіту. Вони сказали, що їхня нація може оприлюднити свою позицію швидше, залежно від того, коли це зробить сусідня Фінляндія.

Варто віддати належне традиціям. Повідомлення як зі Стокгольма, так і з Гельсінкі завжди були послідовними: будь-яку заявку на вступ до НАТО слід подавати разом, у співпраці, без несподіванок.

У Фінляндії є власна досить складна конституційна дискусія, яку потрібно пройти між урядом, президентом і парламентом протягом весни, перш ніж вирішити, як діяти далі. Основні гравці, незважаючи на будь-які погляди, які вони мали раніше, зараз вказують на те, що і референдум стосовно членства не потрібен. Є достатня підтримка громадської думки.

Прем'єр-міністр Швеції також заявила, що в її країні не буде потреби в референдумі.

З огляду на поточну динаміку, заявка на вступ від двох країн може бути подана на початку травня, щоб забезпечити можливість проходження траси до червневого саміту НАТО в Мадриді.

Тактика "миттєвого" розширення НАТО

Швеція та Фінляндія дуже тісно співпрацюють між собою та з НАТО в галузі безпеки. Ці дві скандинавські країни регулярно запрошували на саміти Альянсу 2021-го і цьогоріч.

"Якщо вони (Швеція та Фінляндія) вирішать подати заявку, я очікую, що всі союзники їх приймуть, - сказав Столтенберг журналістам у Брюсселі, коли міністри закордонних справ країн НАТО зустрілися, щоб обговорити війну в Україні. - Ми знаємо, що вони можуть легко приєднатися до цього альянсу, якщо вирішать подати заявку".

Серед інших тем на останньому саміті в квітні, Столтенберг висловив зацікавленість НАТО у дискусії, що триває у Фінляндії. Він сказав, що немає ніякої двозначності стосовно позицій країн НАТО щодо членства Фінляндії.

"Я впевнений, що 30 країн-членів НАТО тепло вітатимуть Фінляндію як члена Альянсу і що ми можемо швидко прийняти рішення", - сказав Столтенберг журналістам.

Столтенберг оцінив, що вирішальним фактором для членства Фінляндії буде запрошення приєднатися до НАТО. Це станеться після того, як Фінляндія подасть потенційну заявку. Він також сказав, що це рішення запросити Фінляндію до НАТО запропонує їй політичний захист під час процесу ратифікації.

Офіційне затвердження нової держави-члена в усіх національних парламентах і законодавчих органах зазвичай є тривалим процесом. Міністр закордонних справ Фінляндії Хаавісто підрахував, що він може зайняти 4-12 місяців.

Столтенберг сказав, що розуміє, що будь-які затримки з членством Фінляндії викликають серйозні питання. Це відбувається в той час, коли загрози Росії стосовно країни посилюються. Будь-які дії Фінляндії щодо приєднання до НАТО можуть спровокувати відповідь РФ.

Перед тим як розпочати війну проти України, президент Володимир Путін зажадав від військової організації з 30 країн припинити розширення та відвести свої війська від кордонів Росії. Тож перспектива приєднання сусідніх Фінляндії та Швеції навряд чи буде сприйнята в Москві.

Щоб захистити їх, Столтенберг на квітневому саміті міністрів закордонних справ Альянсу заявив, що країни-члени НАТО можуть бути готові надати гарантію безпеки для двох нейтральних країн із моменту оголошення про можливу заявку на членство до моменту схвалення їхніх заявок та завершення ратифікації рішення про приєднання країн до Альянсу.

Так звана "сіра зона" під час процесу ратифікації створює потенціал для посилення російської агресії, і процес подачі заявки має бути швидкий. Столтенберг знову наголосив, що час між поданням заявки та політичним схваленням може бути дуже коротким.

Реакція Росії прогнозована

Ще до початку війни з Україною речниця МЗС Росії Марія Захарова попередила Стокгольм та Гельсінкі про "військові та політичні наслідки", якщо ці країни приєднаються до оборонного Альянсу.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив журналістам 11 квітня, що "НАТО залишається інструментом, спрямованим на конфронтацію".

Це сталося після того, як представники американської оборони заявили, що вторгнення Москви в Україну було "масовою стратегічною помилкою", яка, ймовірно, призведе лише до розширення НАТО.

У Кремлі ж повідомили, що їм доведеться "збалансувати ситуацію", якщо Швеція та Фінляндія приєднаються до НАТО.

"Нам доведеться зробити наш західний фланг більш витонченим з точки зору забезпечення нашої безпеки", - сказав Sky News Пєсков.

8 квітня російський літак порушив повітряний простір Фінляндії. Гельсінкі слід очікувати подібних провокацій і надалі, що будуть нівельовані лише якщо країна, яка має найбільший в Європі кордон із Росією, приєднається до НАТО.

Однак, за словами європейського чиновника, деякі країни НАТО не виключають можливість нападу Росії до того, як Фінляндія потрапить під захист Альянсу.

Проте наявні сигнали від інших країн, що вони запропонують Фінляндії підтримку, коли виникнуть проблеми з безпекою між заявою та ратифікацією членства в НАТО, мають втримати Росію від ескалації.

Активне військове співробітництво Фінляндії та Швеції з НАТО за роки стало настільки глибоким, що вступ країн до Альянсу жодною несподіванкою для Росії бути не може. Водночас низка фахівців припускає спроби Росії загрожувати основним країнам НАТО на зразок Великої Британії чи США з метою запобігання розширенню. Проте, з високою ймовірністю, якщо Росія почне тиснути, НАТО не відступить. І питання про прийняття нових членів вирішать за декілька днів.

Які ще інструменти непрямого впливу на прийняття до НАТО Швеції та Фінляндії є в арсеналі Росії?

Певні експерти припускають, що єдиною перешкодою на шляху Фінляндії або Швеції до НАТО може стати Угорщина та "агент впливу" Путіна Віктор Орбан, який нещодавно отримав новий мандат довіри від угорців. Втім, навіть ця потенційна перешкода не є критичною, тому що Угорщина погодилася з прийняттям Північної Македонії та Чорногорії, хоча Росія тоді теж висловлювала своє заперечення.

Крім того, блокувати вступ скандинавських країн до НАТО для Угорщини буде недалекоглядно. Оскільки ці три країни вже пов'язані членством у ЄС і, з огляду на перспективи євросанкцій відносно самого Будапешта, нарощувати собі опонентів буде зайвим.

 

А от Туреччина цілком може почати торгуватися за схвалення вступу скандинавських країн у оборонний союз. Формальним приводом для Анкари може стати намагання пожвавити заморожені переговори про вступ країни до ЄС та реанімувати співпрацю з Брюсселем у військово-технічній сфері.

Приклади таких "торгів" вже були. Наприклад, 2020 року Туреччина заблокувала плани НАТО про зміцнення обороноздатності в країнах Балтії та Польщі через військову загрозу з боку Росії. США, як відомо, відмовилися від постачання винищувачів F-35 турецькій армії після того, як країна закупила російські системи протиракетної оборони С-400.

Наявні складнощі у відносинах Туреччини з ЄС та НАТО пов'язані з тим, що президент країни Реджеп Ердоган намагається балансувати між Заходом та Росією й отримати позицію медіатора російсько-української війни.

Які висновки слід робити Україні: чи варто засмучуватися або розганяти "єврозраду"?

Перше - позбутися нав'язаних нам нещодавно міфів.

Друге - усвідомити нові факти в безпековому середовищі Європи.

Міф "НАТО недієздатне" спростовується недавньою заявою нашого ж президента: "Якби Україна була членом НАТО, війна би не розпочалася". Сувора реальність полягає в тому, що держави-члени Альянсу зараз мають те, чого так прагне Україна - колективну оборону. Поки жодна країна НАТО не зазнала атак зовні або порушення власної територіальної цілісності з 1949 року. Атаку на США 2001 року виносимо за дужки.

Міф "Україну ніколи не візьмуть в НАТО" є свідомим викривленням офіційної позиції самого Альянсу і результатів масштабної програми допомоги, що істотно посилила військовий потенціал ЗСУ напередодні війни. На кожному наступному саміті Альянсу формулювання стосовно України стають все амбітнішими. Зокрема, фахівці НАТО опрацьовують зміни до внутрішніх документів Альянсу про можливий вступ держав із наявною окупованою територією.

Підсумовуємо:

Факт 1 - "Турборежим" набуття членства в НАТО без механізму виконання Плану дій стосовно членства існує. Схвалення нового члена Альянсу серйозно відрізняється від приєднання нової країни до ЄС. Процес вступу до ЄС пов'язаний із величезною регламентованою роботою з досягнення сумісності в багатьох секторах. Договір вступу до Північноатлантичного альянсу поміщається на одному аркуші, а головне для цього - це політична воля сторін.

Факт 2 - У НАТО вперше готові офіційно запросити країни до приєднання до завершення ратифікації. Це є запобіжником проти зловживання "правом ратифікації" на невизначений час і дозволяє надати гарантії безпеки країні-кандидату на цей "перехідний" період.

Факт 3 - Криза нейтралітету в Європі. Дії Росії в Україні змусили Швецію та Фінляндію "переосмислити основи" своєї базової безпекової політики й відмовитися від військового нейтралітету на користь колективної оборони. В сучасному світі, крім держав з унікальним географічним розташуванням, нейтралітет є надто вартісним і стає реліктом.

Факт 4 - Інтеграція країни в ЄС відкриває "вікно можливостей" до НАТО. Політично вступ до НАТО та ЄС тісно пов'язані один з одним. Цей зв'язок не є формальним, бо це дві різні організації, але політична реальність інша. Не дарма всі держави Східної Європи йшли до них паралельно. При цьому якщо в Східній Європі в основному черговість була "від членства в НАТО - до членства в ЄС", то кейс Швеції і Фінляндії, які стали членами ЄС 1995 року, показує і зворотній приклад.

Олександр КАЛІНІЧЕНКО, юрист-міжнародник, керівник проєкту "Нотатки Атлантиста", для Gazeta.ua

×