В Україні оголосили надзвичайну ситуацію. Що варто знати

Через пандемію коронавірусу Кабінет міністрів від сьогодні вводить режим надзвичайної ситуації на всій території України. Обмеження триватиме 30 днів - до 24 квітня.

До цього надзвичайну ситуацію уже ввели в декількох областях: Харківській, Львівській, Запорізькій, Донецькій, Тернопільській, Черкаській, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Житомирській та Київській.

 

Що означає режим надзвичайної ситуації?

Надзвичайна ситуація - це спеціальний тимчасовий режим, що виникає через порушення нормальних умов життя: аварію, катастрофу, стихійне лихо чи епідемію.

Під час надзвичайної ситуації влада і служби цивільного захисту працюватимуть посилено та у спеціальному режимі. Проте такі заходи не передбачають втручання держави в управління приватними компаніями.

 

Для чого запроваджують надзвичайну ситуацію?

Рішення про надзвичайну ситуацію українська влада прийняла, щоб посилити координацію всіх служб для протидії поширенню коронавірусу. Наприклад, охорона громадянського порядку, інформування громадян, дезінфекція територій, санітарно-гігієнічні протиепідемічні заходи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд оголосив надзвичайну ситуацію по всій країні і продовжив карантин

"Головне не плутати надзвичайний стан, який запроваджує президент України і затверджує ВР, і режим надзвичайної ситуації. Її вводять для посилення протиепідемічних заходів. Усі державні служби тепер працюватимуть на подолання епідемії, при цьому права та свободи громадян не обмежують. Від українців вимагатимуть лише дотримуватися правил карантину і виконувати настанови МОЗ, щоб не допустити масового поширення вірусу", - говорить нардеп Володимир Ар'єв.

Які обмеження передбачає?

Режим надзвичайної ситуації передбачає низку обмежень. Зокрема введення карантину, закриття освітніх установ, зупинку громадського транспорту, обмеження роботи закладів харчування, торговельних центрів та магазинів, крім продуктових крамниць і аптек, заборону масових акції та зборів, розважальних заходів.

 

Крім того, влада має облаштувати контрольно-пропускні пункти, де перебуватимуть медики, поліцейські, нацгвардійці та рятувальники. На таких КПП проводитимуть обов'язковий санітарний огляд громадян та дезінфекцію транспорту. Також щодня дезінфікуватимуть приміщення, дороги і тротуари. Соцпрацівники та волонтери допомогатимуть малозахищеним верствам населення вирішити нагальні потреби.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кабмін вніс зміни до правил перевезення пасажирів у громадському транспорті

"Ми не знаємо точної кількості інфікованих, бо немає тестів хорошої якості. Ті цифри, які зараз називають офіційними є дуже приблизними. У такій ситуації немає іншого виходу, окрім продовження карантину. Допоки медиків усім не забезпечать і вони не будуть готові до великої кількості хворих, варто притримуватися обмежень. Це єдиний вихід вберегтися від вірусу. Зрозуміло, що ми не можемо вічно ховатися, бо це удар по країні", - розповідає Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста".

Які наслідки матиме Україна?

Довготривалий карантин та режим надзвичайної ситуації потягне за собою тяжкі наслідки, зокрема в соціально-економічному житті країни. Є великі ризики, що підприємства закриватимуться, українці залишаться без роботи та грошей. Натомість виграватиме тіньова економіка. З'являтимуться нелегальні медичні засоби, розважальні заклади, торгівля, перевезення, інші послуги.

 

"Бізнес довгий час не функціонуватиме, частина людей втратить роботу. Не зрозуміло, яка ситуація буде на валютному ринку. Рівень промислового розвитку падатиме. Уся увага буде сфокусована на фінансуванні медичної, соціальної та військової сфер. Важливо, щоб держава впоралася із цим викликом. Зараз головне зменшити поширення вірусу, щоб не було багато хворих, які потребуватимуть госпіталізації, інакше почнеться медичний колапс. Але слідом буде проблема безробіттям, зросте рівень злочинності, впаде економіка. Тому другорядні урядові питання та провокативні ідеї, на кшталт мирного врегулювання ситуації на Донбасі, ринку землі, краще відкласти, щоб не дратувати населення. Усі сили треба направити на боротьбу із недугою і наслідками", - говорить політолог Михайло Басараб.

×