В Україні з липня 2020-го роботу страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів і бюро кредитних історій регулюватиме Нацбанк.
Верховна Рада 12 вересня в цілому ухвалила закон про "спліт". Документ у першому читанні прийняли ще у липні 2016-го. Це було однією з вимог продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Gazeta.ua розібралася, що зміниться у роботі небанківських фінансових установ наступного року.
Хто зараз регулює роботу ломбардів і фінансових компаній
Роботу небанківських фінансових компаній контролює Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг. Робитиме вона це до 1 липня 2020-го. Далі займатиметься виключно недержавними пенсійними фондами та фондами фінансування будівництва. Роботу ломбардів, кредитних спілок і фінансових компаній регулюватиме Нацбанк. До цього триватиме перехідний період. Регулятор вивчатиме ринок, напрацьовуватиме нові вимоги.
Скільки в Україні існує небанківських фінустанов
Станом на 1 липня 2019-го, в Україні зареєстровано 343 ломбарди, свідчать дані Нацкомфінпослуг. Найбільше у Києві та області — 88, або 25,7% від загальної кількості. У Дніпропетровській області - 50 ломбардів, Донецькій — 39, Харківській — 28. Крім того, українців обслуговує 967 фінансових компаній і 352 кредитні спілки. З 2017-го їхня кількість скорочується.
Як зміни вплинуть на роботу установ
Як банки, так і небанківські фінустанови працюватимуть за єдиними вимогами: прозорість структури власності, достатній капітал, дотримання законодавства, ринкова поведінка та захист прав споживачів.
"Закон про "спліт" фактично пропонує фінансовим компаніям, кредитним спілкам, ломбардам більш жорсткі умови існування. У результаті на ринку залишаться найбільші гравці. Невеликі організації закриються, бо не зможуть або не захочуть відповідати вимогам Нацбанка", - пояснює економіст Олександр Охріменко.
Що зміниться для населення
"Останні 8 років захистом прав споживачів не займався жоден із державних органів. До 2011-го права споживачів фінансових послуг гарантувала Державна служба з питань безпечності харчових продуктів і захисту прав споживачів. Нацбанк повноцінно регулюватиме ринок почне з липня наступного року", - повідомили Gazeta.ua у Нацбанку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У киянки відібрали квартиру за борг 15 тис. грн
Фінансові установи не зможуть встановлювати захмарні відсотки за кредитами. Нацбанк зобов'яже інформувати споживачів про реальну вартість фінпослуг.
"Посилення вимог до банків не завжди супроводжувалося посиленням вимог до небанківського сектору. Тому бачили перетікання послуг у менш регульований сегмент. У кінцевому підсумку це несло певні ризики для споживачів. З липня наступного року до регулювання небанківського фінансового ринку Нацбанк застосовуватиме пропорційний підхід. Якщо компанія несе мало ризиків для клієнтів, то вимог менше. Якщо компанія залучає кошти від населення та бізнесу, наприклад, кредитні спілки та страхові компанії, то для неї більше вимог – зокрема, до капіталу, ризиків, ліквідності", - наголосили у Нацбанку.
Регулятор уже створив управління захисту прав споживачів фінансових послуг. Тепер зможе слідкувати за прозорістю ринку та реагувати на скарги клієнтів.
"Є надія, що тепер захист прав споживачів фінансових послуг посилять. Щоправда, для цього кредитні спілки, фінансові компанії треба додати до Фонду гарантування вкладів фізосіб. Люди активніше нестимуть депозити чи братимуть кредити, якщо матимуть гарантії. Однак це справа не одного дня. Необхідно розробити стандарти, прийняти відповідну постанову Нацбанку", - додав Охріменко.
Найчастіше українці здають до ломбардів золоті прикраси. Найбільше несуть каблучок. На другому місці - техніка. Зокрема, мобільні телефони, ноутбуки, планшети. Переважно клієнтами є люди віком від 26 до 35 років. Пенсіонери рідко звертаються до ломбардів.
Коментарі