— Мені наснилося, що я летів і випустив закрилки. Завдяки ним літаки гальмують або злітають. Мав би впасти, але уві сні продовжував летіти. Наступного дня обприскував сільськогосподарські угіддя нітратами. Розганявся по полю, а злетіти не міг. Побачив обрив і річку, що текла внизу. Загальмувати не встигав. Попрощався з життям. В останню мить згадав про закрилки й піднявся в повітря, — розповідає директор білоцерківського авіаклубу "Пілот" 54-річний Костянтин Бричка.
2000 року з пілотом Андрієм Дрофою заснував у Білій Церкві аероклуб "Пілот". Розташований на вул. Гайок, 4А. Останні 10 років клуб входить у трійку переможців на змаганнях із вищого пілотажу. Цьогоріч його вихованці стали чемпіонами світу.
- 1998-го зібрали саморобний дельтаплан. Літали в Гайку, над територією білоцерківського аеродрому. Керівництво сказало, що ми займаємо їхній повітряний простір. Тоді офіційно зареєстрували свій клуб, — говорить 73-річний Андрій Дрофа. — Купив на злітній смузі ангар часів Другої світової війни. Там поставили дельтаплан. 2000 року придбали у Німеччині літак "Сіті СТ". За два місяці, після сертифікації, привіз його в Білу Церкву. Це перший літак аероклубу, що офіційно злетів.
Щомісяця за користування злітною смугою клуб сплачує 26,5 тис. грн. Із нового року оренду хочуть збільшити у п'ять разів. Костянтин Бричка веде переговори з керівництвом авіаційного комплексу, щоб цього не робили. Також клуб винаймає ще два ангари. Там виготовляють авіаційні прилади й легкомоторні літаки. Загалом зробили 10 повітряних суден. Клуб існує за кошти спонсорів.
— Середня вартість кожного літака в нашому клубі — пів мільйона гривень. Усього їх 45. Серед них "Пайпер PA-28", "Цесна 172", Ан-2, Як-55. Купуємо в Німеччині, Франції та США. Розмитнення коштує 25 відсотків вартості. За політ літак у середньому спалює пального на 200 доларів. Інспекція літака обійдеться у півтори тисячі доларів. Таку проводять двічі на рік.
У клубі діє авіашкола. Курс навчання — п'ять місяців. Теорію викладають у київському авіаційному комплексі. Літати вчать у Білій Церкві. Теоретична частина коштує 5 400 грн. Практична — 4 500 грн за годину польоту. Загалом потрібно налітати 13 годин. Після закінчення отримують медичне страхування й посвідчення пілота малогабаритних літаків.
— На чемпіонатах наші пілоти змагаються в повітряній акробатиці. "Роблять" у повітрі геометричні фігури. Вищий пілотаж демонструють в уявному кубі кілометр завширшки. Якщо літак виходить за межі — пілота дискваліфікують. Готуються до змагань три місяці п'ять разів на тиждень. Для участі роблять внесок — 15 тисяч євро, — веде далі Костянтин Бричка.
Андрій Дрофа навчався в Єльському льотному училищі пілотів-винищувачів. Вчився садити літак на палубу корабля. У навчальному таборі лікар сказав, що він не буде літати. Через викривлене перенісся може задихнутися.
За 10 років зробив операцію, щоб продовжити навчання. Але племінниця влучила йому м'ячем у ніс і зламала. Лише у 50 років Андрій Григорович вперше підняв у повітря літальний апарат. Потім пройшов підготовку в Німеччині.
- 2006 року упав літаком на районі Заріччя. Літак мав заводський дефект. Після аварії американський авіазавод виплатив мені 100 тисяч доларів компенсації, — говорить Андрій Дрофа. — Пізніше облаштував біля свого дому на Заріччі вертолітний майданчик. На висоті 80 метрів над землею зупинився двигун. Впав. Виліз без жодної подряпини. Вертоліт також сильно не постраждав. Впевнився, що сісти можна на будь-яку поверхню, тільки б не ліс, — веде далі. — Я вже й не мріяв, що зможу літати. Але, мабуть, недаремно маю прізвище, яким називають птицю — Дрофа.
Костянтин Бричка служив в Узині. Літав на вантажних суднах. Тричі саджав літаки, в яких відмовили двигуни. Першим в історії української авіації став інструктором без відповідної підготовки. Після розпаду СРСР долучився до створення аероклубу "Пілот".
— Літати можна і в дощ, і в сніг. Прилади показують висоту, швидкість польоту й місцезнаходження злітної смуги. Можна обійти навіть грозу. Для цього чотири роки навчають метеорології, — каже Костянтин Петрович. — Рідні мого захоплення не поділяють. Син трохи повчився літати, але потім покинув. Із сім'єю катаємося нечасто. Я не примушую.
3 
Коментарі