17 березня відсвяткувала 98-річчя Дарка Осадченко з Михайлівки. Приїхали діти, онуки та правнуки. Подарували квіти, спекли торт і накрили стіл.
Наступного дня їдемо до іменинниці. Вона найстарша жителька села. Біля хати гавкає собака. Господиня закриває його, аби ми змогли зайти у двір. Проводить нас у простору світлу кімнату.
Дарка Григорівна спирається на стільчик поперед себе. Сідає на крісло. На жінці зелена спідниця і блузка, квітчаста хустка.
— Не пам'ятаю жодного дня, щоб після уроків я не побігла в поле, де працювала мама. Помагала і дивилась, як працюють старші люди, — згадує Дарка Осадченко. — Мене виховували у праці. Хіба без неї можна чого досягти? Ще потрібна віра. Все життя ходила до церкви. Господь мене на світі тримає та здоров'я дає.
Жінка за своє життя побачила чимало: роки голоду та репресій, Другу світову війну та роки відбудови народного господарства.
Із чоловіком Іваном на місці своєї старої хати звели нову.
— У 17 років уперше вийшла заміж, — продовжує Дарка Григорівна. — Прожили недовго. Вже у 31 рік вийшла вдруге за вдівця — односельця Івана. У нього вже було четверо дітей. Полюбила з першого погляду. Він також закохався в мене. Ще йому народила двох дітей — Ніну та Олександра. Його діток виховала, як своїх.
Під час Голодомору батько скуповував та різав бичків. Потім продавав м'ясо. Тому на нього казали "барига". Ще тримали корову. Отак і пережили голод.
— Мама все життя працювала на городі біля хати, — долучається до розмови син Олександр, 55 років. — Згадую, як чотири роки тому вийшла на город, а сусідка побачила та прийшла допомогти. Підгортали картоплю. Прийшов час обіду. Сусідка каже: "Може, сходимо пообідаємо?" А мама відмовилася. "Ще попрацюю", — відказала.
Жінка ніколи не була в лікарів чи в лікарнях. Досі без окулярів читає заголовки газет.
Дарка Осадченко народилася 1921 року в Рахнівці Гайсинського району. Мала шістьох сестер і братів — Оляну, Марію, Ксенію, Синифона, Юстима та Івана.
Закінчила чотири класи у школі в Чечелівці. Була ланковою і прибиральницею в Рахнівській школі. Працювала разом із батьками поета Василя Стуса — поки вони не виїхали на Донбас.
Чоловік Іван помер 1980-го у 70 років. Рідні діти — Олександр та Ніна, 65 років. Із прийомних живий 80-річний Микола. У Дарки Григорівни шестеро онуків, 26 правнуків та 20 праправнуків.
Живе із сином і невісткою, яка разом з онукою Дарки Григорівни готують на замовлення святкові та поминальні обіди.
1730 гривень пенсії отримує Дарка Осадченко.
"Сторічних на Гайсинщині немає. Тож Дарка Осадченко — найстарша жителька району"
Галина Кравець, начальник Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду на Вінниччині
3 
Коментарі