— Юрій знав, що за ним приїде міліція. Прибув з АТО у відпустку. Товариші попередили — заберуть удома або як вернеться у частину, — говорить 61-річна Людмила Мартинюк.
Син її подруги 26-річний Юрій Костина з Вільної Тарасівки Білоцерківського району понад три роки сидить у слідчому ізоляторі міста Артемівськ на Донеччині. Його та побратима Андрія Бабія звинувачують у вбивстві двох мирних жительок 14 червня 2015-го в селищі Луганське Донецької області. Поряд базувався підрозділ 30-ї окремої механізованої бригади, в якій воював Юрій. Звинуватили за двома статтями — убивство та незаконне проникнення у помешкання. У справі відбулося близько 70 засідань.
— Затримали вранці 17 червня 2015 року, — каже мати обвинуваченого, голова Вільнотарасівської сільської ради Ольга Костина, 55 років. — Думали, чинитиме опір. Але Юра спокійно сів у машину. Був упевнений, що в усьому швидко розберуться і відпустять.
— Чому звинувачують Юрія — для мене загадка. У нього немає мотивів. За кілька місяців мав демобілізуватися. Чекали з дружиною дитину, — розповідає заступник командира мінометної батареї 30-ї бригади Сергій Халупко. — Дисциплінований, спокійний. Андрія Бабія знаю менше. Він місяць, як був у підрозділі. Під час другого допиту зізнався, але за дивних обставин. Я хотів бути присутнім під час допиту. Та мене затримав старший слідчої групи. Щось уточнював. У цей час інший оперативник посадив Андрія в машину. Коли вийшов, то сказав, що той зізнався.
За звинуваченням у вбивстві Юрія Костину згодом виправдали. За нібито проникнення у помешкання дали 3 роки і 4 місяці тюрми. Військовий підпадав під "закон Савченко", коли один день у СІЗО рахується за два. Мав вийти 2017-го. Та за місяць до звільнення військова прокуратура подала апеляційну скаргу. Суд відправив справу на новий розгляд. У жовтні торік Юрій та Андрій отримали по 15 років тюрми. Їх зобов'язали сплатити родичам убитих моральну компенсацію — 150 тис. грн.
— Тоді активно працювали російські диверсійні групи. Є багато доказів, що справа Юрія сфальсифікована, — веде далі Людмила Мартинюк. — Убивали з автомата Калашникова. Але гільзи на місці злочину — від холостих патронів. Про це свідчить маркування Луганського патронного заводу й офіційна відповідь Міністерства оборони.
— Убивство скоїли десь о 22:20–22:40, за матеріалами справи, — додає Ольга Костина. — Юрій у цей час був у Світлодарську за 20 кілометрів. Є роздруківка місцезнаходження з телефона. Судді на це не звернули увагу. Юра двічі пройшов детектор брехні. Обидва підтвердили, що він не винен. Але результати на суді не взяли до уваги. У сина 44-й розмір взуття. Проте в речових доказах взуття 43-го.
Донецький апеляційний суд розглядатиме справу у березні.
— Суд не може коментувати справу, бо вона у провадженні, — каже головний спеціаліст відділу взаємодії зі ЗМІ суду Ксенія Стратіло. — Рішення можна буде подивитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Більше інформації надати не можемо.
Юрія Костину мобілізували під час третьої "хвилі" у серпні 2014-го. Отримав повістку з рук матері. Як сільський голова вона розносила їх чоловікам, які підпадали під мобілізацію.
— Пам'ятаю, сказав: "Мамо, я піду, щоб тобі не докоряли. Що інших відправляєш на війну, а син удома відсижується", — згадує Ольга Василівна. — Лишається надія на європейський суд. Максимальний строк за незаконне проникнення — п'ять років. Юрій відсидів сім. Якщо доведемо його невинність, перебування в СІЗО вважатиметься катуванням.
У Юрія є дружина Оксана та донька 3-річна Ангеліна. Він її не бачив жодного разу.
2 
Коментарі