21 липня в Україні відбулися позачергові вибори до Верховної Ради. Гайсинський район входив у межі 17-го округу. Там працювали 66 дільниць. Проголосували близько 20 тис. осіб. Перемогла партія "Слуга народу". Серед мажоритарників — самовисуванець Микола Кучер, який у попередньому скликанні Верховної Ради був у фракції "Блок Петра Порошенка".
Іллінецький, Немирівський, Оратівський, Липовецький та Погребищенський райони належать до 18-го округу. Там переміг Олег Мейдич від об'єднання "Батьківщина". Серед партій на першому місці "Слуга народу". Усього по округу проголосували близько 57% виборців із зареєстрованих.
У селі Красненьке Іллінецького району проголосувати на дільницю прийшов один із найстаріших жителів Микола Зубачевський, 89 років.
— Кого я тільки вже не обирав, — говорить. — Пам'ятаю часи, коли на вибори йшли не тільки сім'ями, а й цілими кутками. Біля клубу грала духова музика. Приїздила автолавка. Всі стояли в довжелезній черзі за морозивом. Потім столи накривали. Сідали за них. Обідали та довго співали. Зараз кандидати кажуть, що хочуть до влади, щоб вірою і правдою простим людям служити. А самі на брехні сидять і брехнею поганяють.
В Іллінцях, біля виборчої дільниці, розміщеної в Аграрному коледжі, стоять декілька молодих людей. Чекають друга з голосування. Один із них називається Артемом, 31 рік.
— Ніколи не йду на вибори. Не вірю я в них, — каже. — Ви тут за кого хочете голосуйте, а там порахують так, як їм наверху треба. Туфта це все.
Близько 14:00 йдемо до виборчої дільниці у селі Велика Бушинка Немирівського району. Міститься в будинку культури. Людей мало. У дворі на лавці, сховавшись від сонця, сидять п'ять жінок похилого віку.
До виборчої дільниці заходить молода жінка з хлопчиком років шести.
— Мам, а ми вже ж голосували. Чому знову йдемо сюди? — запитує дитина.
— То ми обирали президента, а тепер парламент, — пояснює мати.
Біля виходу стоять троє.
— Було би добре, щоб із різних партій об'єдналися певні депутати, — каже Юрій, 54 роки, прізвища не називає. — Вибрати кращих із кращих, щоб справді щось робили для держави.
— Не знаю, я за "Батьківщину" вже вкотре віддаю свій голос, — підтримує розмову жінка пенсійного віку з масивними золотими сережками. — У нас сусід уже скільки років агітує за Юлю, так я і за неї. Чомусь вірю їй.
У центрі Немирова виборча дільниця теж міститься в будинку культури. Поруч магазин. З нього виходить вагітна жінка.
— На жаль, цього разу на вибори не потрапила. Просто я тут не прописана, — розповідає Мар'яна Руденко, 22 роки. — На президентські їздила до батьків. А зараз трохи накладно, зважаючи на моє становище. Надіюсь і без мого голосу все вирішиться на краще. Сподіваюся нова влада і про матерів не забуде, і про дітей згадає.
Повз проходить чоловік, який щойно припаркував автомобіль "Тойота".
— А я, хоч і маю запрошення, не піду на вибори, — каже. — Що я там забув? Без нас усе вирішать. Я ще вірив у Порошенка, коли обирали. Сам за нього голосував. І що? Де все те обіцяне, у що люди повірили?
Близько 19:00 рідко хто заходить на дільницю, розташовану в гайсинській школі №6. За столиками сидять члени комісії, трохи далі спостерігачі.
— На цей момент проголосувало трохи менше половини виборців, — говорить спостерігач від партії "Слуга народу" Сергій Васильченко, 41 рік. — В основному приходили люди зрілого віку й пенсіонери. Молоді мало. Мабуть, спрацював той фактор, що зараз літо — всі по морях. Найстаршим виборцем став 93-річний Олександр Калита. Але він на дільницю не приходив — до нього возили пересувну скриньку.
Правопорушень на дільниці не було. Вранці приїздили два спостерігачі від Парламентської Асамблеї ОБСЄ — один американець, інший — німець. З ними була дівчина-перекладач. Між собою спілкувалися англійською. Після нашої дільниці мали їхати на дільницю, що міститься в дитячій бібліотеці.
— А із вбиральнею вийшло не дуже зручно, — приєднується до розмови жінка, яка теж працює спостерігачем, не називається. — У приміщені туалет був закритий, тому провели іноземця до вуличного. Був вражений. Сфотографував вбиральню на телефон, показував своєму колезі.
Ще одна дільниця в Гайсині — в офісі лісового господарства. Біля неї курять поліцейські. Навколо спокійно — ніхто голосно не розмовляє й не агітує.
Із дверей виходять літні чоловік із жінкою. Тримаються за руку. Спершу говорять пошепки, але жінка зривається:
— Чуєш ти, розумник! Я тобі казала, покажи мені на стенді, де ті партії і де той Кучер. А ти що, сам облизня спіймав? Лип-лип тими очима. Слава Богу, що хоч Кучера знайшов. А з Юлькою пролетів?
— Та замовкни ти, дурна бабо, люди дивляться, — заспокоює дружину чоловік. Шарпає за руку.
— Я казала тобі, проголосую за кого захочу. От і проголосувала за Зеленського, — реагує жінка. — А ти собі як хочеш. Голосуй за свою Юльку. Пішли додому!
На дільницю йде голосувати Віталій Швець, 29 років.
— Не варто на кожному кутку говорити про свої політичні погляди, — говорить. — За ці дні вже такого наслухався, що хотілося закритись у квартирі і нікого не чути. Свій вибір зробив давно. Я за команду Володимира Зеленського. Це повне оновлення і перезавантаження.
2 
Коментарі