середа, 26 грудня 2018 00:59

"За 15 хвилин, доки ми їхали додому, горище обвалилося"

— У нас дров'яний котьол. Колись

сусід бачив, що з димаря огонь шурував. Мабуть, цього разу теж таке сталося. Щось воспламєнілося всередині

витяжної труби. А криша була ондуліном накрита — пресованим руберойдом у кілька слоїв. Важко було зупинити вогонь, — розповідає 42-річний Андрій Шарлай з Гожулів. 26 листопада зайнявся дах його будинку.

Згоріли плазмовий телевізор, усі меблі, пральна машина, бойлер, планшет. У ванну кімнату треба нова сантехніка. Збитки становлять щонайменше 200 тис. грн.

Приїжджаю до Шарлаїв надвечір. Господарі посеред двору палять мотлох після пожежі — залишки меблів, одягу, посуд, книжки. Будинок чорний від кіптяви. Лізу на драбину, щоб згори оглянути згарище. Даху немає, крізь нього видно кімнати. Андрій Миколайович лопатою виносить залишки речей, набиває мішки. Жив тут із дружиною 41-річною Оленою та сином Андрієм, 23 роки. Він був удома, коли почалася пожежа.

— Телефонує: "Мама, щось на кришу капає". То стікав плавлений рубероїд, — згадує Олена Шарлай. Вона у кількох светрах і дублянці. Перебирає хатні речі. — Швидко вибіг босий на вулицю. Я вмовила вернутися в хату. Сообразив, що треба забрати паспорти. За 15 хвилин, доки ми їхали з чоловіком додому, горище обвалилося.

Дім на 90 кв. м Шарлаї почали будувати 2007 року. Спочатку звели гараж, зберігали в ньому інструменти. Переїхали сюди, коли облаштували одну кімнату. Найперше після пожежі треба відновити бетонне перекриття на даху. На нього знадобиться майже 40 тис. грн.

— Про купівлю меблів, техніки ще не йдеться. Одяг майже весь уцілів, але закопчений. За тиждень відіпрати запах не вдалося, — продовжує Олена Шарлай. — Прийшлося перебиратися до моєї мами в трикімнатну квартиру у Полтаві на "Алмазному". Сіли на голову. Їй 72 роки, жила собі спокійно. І тут ми — здрасті, приперлися. Мусить потерпіти. Погано, що хата згоріла на зиму. З будівництвом не розженешся. Але плануємо хоч одну кімнату востановити.

— Обідно за сам будинок. Бо це — наша незалежність. Ще й у прийми треба йти, — зітхає Андрій. — Були у нас м'які іграшки, кролик і змія. Дружина плакала, як побачила, що воно підгоріло. Я родився в рік Кролика, вона — Змії.

Господарі п'ють заспокійливе.

— Ми все життя працювали одне для одного, — говорить Олена. — Якась частина мене згоріла з будинком. Згадую, як починали стройку. Із кришею помогли друзі. Цеглу купляли беушну по 3 гривні за штуку. Зараз коштує 133 гривні.

У руках Олена мне обгорілу статуетку фарфорового слона, що розсипається.

— Спасибі родичам, що допомагають вичищати мотлох. Це моя сестра Оксана і її чоловік Сергєй. Прибігли найперші: "Що допомагать?" Речі якісь принесли. Хоч не голі й не босі зосталися. Взимку все одно щодня сюди навідуватимусь. Бо у дворі осталися охоронці, ротвейлери 10-річний Барон і його 2-річний син — Бакс.

Андрій Григорович підвозить до зупинки.

17 рятувальників на трьох пожежних машинах гасили будинок родини Шарлаїв у Гожулах

Родині можна допомогти фінансово. Картка Приватбанку:

5168 7427 0843 5569 (Шарлай Андрій Григорович)

Зараз ви читаєте новину «"За 15 хвилин, доки ми їхали додому, горище обвалилося"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Найбільше читають