Радянські полонені з'їли все листя з дерев – згадали жертв концтабору "Шталаг-328"

17

Фото: Валерій Шмаков

У Львові з нагоди Дня пам'яті та примирення на місці колишнього концентраційного табору для військовополонених "Шталаг-328" відбулися скорботні заходи.

Представники влади, силовики, діячі культури і громадськість поклали квіти та запалили лампадки біля Пам'ятного хреста на місці колишнього концтабору. Також провели екуменічну панахиду та громадське віче.

"Я бачив як німці вели в цей концтабір радянських військовополонених. Мені тоді було 9 років. Для дитячої психіки - це просто жах. Виморені, небриті хлопці, в подертому обгорілому одязі, засмальцьованих пілотках. Їх вели вулицею Листопадового чину вниз повз парк Івана Франка. Коли колона зробила привал, полонених пустили в парк. Вони вилазили на дерева – а це був травень місяць – і буквально за 20 хв стовбури були голі. Солдати зривали листя і кидали своїм товаришам внизу. Ті збирали і їли", - розповідає Голова Товариства політв'язнів та репресованих 83-річний Петро Франко.

"Коли полонених вели вулицею Університетською побачив що вони піднімають руки вгору і намагаються зловити якийсь м'яч. Це одна жінка кинули їм буханку хліба. Хлібина покотилася вбік і один полонений побіг за нею, але тут же німець його застрелив. Знайшли двох євреїв з нарукавними пов'язками, які там же в парку його і поховали. Я постійно кажу, що потрібно зробити ексгумацію та перепоховати цього бійця по-людськи на цвинтарі. А на місці концтабору має бути великий пам'ятник – аби такого більше не повторилося", - каже він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сталін домагався повторного підписання акту капітуляції Німеччини - 10 міфів про Другу світову війну

У час війни до львів'ян доходила інформація, що в таборі помирають від голоду та розстрілюють. Не раз приїжджав у концтабір та допомагав ув'язненим по мірі можливостей Митрополит Андрей Шептицький

"Німці особливо не любили комуністів, але тих, які читали "Отче наш" з Митрополитом уже не відправляли на найважчі роботи", - додав Петро Франко.

Вшанувати жертв нацистського концтабору прийшов 94-річний ветеран Другої світової війни Микола Чишкун. Поряд із військовим орденом на піджаку має прикріплений знак червоного маку. Каже: "Будь-яка війна закінчується миром. Без примирення нічого не буває. Якщо гострити зуби один на одного, користі не буде. Але по-справжньому мир цінується тільки після війни".

"В радянську армію мене призвали 5 липня 1941 року і я пройшов всю війну, захищав Київ. Був двічі ранений, в окопі мене присипало землею, але побратими достали. Закінчив війну у званні сержанта. Коли у 1991 році Україна стала незалежною – плакав. Адже я нащадок запорізьких козаків. А в 2014 році після Іловайська просився взяти мене в АТО. Не з автоматами бігати за "сепарами", але міг би щось підказати, я ж артилерист", - розповідає ветеран.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Львівщині з почестями перепоховали червоноармійців та вояків Російської Імператорської армії

"Україна шанує всіх, хто поліг на нашій землі і тих, хто прийшов на неї з добром. З християнськими цінностями тут спочивають всі ті, хто з примусу воював у тій війні. Нам треба віддати шану і повагу, щоб зрозуміти тих людей, які переживають страх перед імперським чоботом, який зайшов на нашу землю. Не може бути жодного прощення військовим злочинцям. Але коли синьо-жовтий прапор підніметься над Донецьком, Луганськом та Севастополем, ми прийдемо на наші землі з любовю і примиренням. Великий біль, який пронесли українці через Другу світову війну, допоможе зрозуміти тих, хто опинився в окупації", - наголосив голова Львівської ОДА Олег Синютка.

По завершенні відбулась акція "Вінок пам'яті", під час якої присутні вшанували пам'ять полеглих у роки Другої світової війни розміщенням символічних маків на вінку з колючого дроту.

×