"Та який коронавірус? У чоловіка алергія" - про що говорили на виставці орхідей у Львові

8

Фото: gazeta.ua

У садовому центрі "ГалСад" у селі Давидів неподалік Львова у вихідні відбувалася виставка орхідей. Рідкісні рослини представляли приватні колекціонери та члени Галицької гільдії орхідей.

Кореспондентка Gazeta.ua послухала, про що говорили відвідувачі.

- Добре, що не в "Кінг Крос" мене потягла, а сюди, - чоловік років 35 із короткою бородою, у синьому худі та в коричневих штанах-карго закриває сіру Toyota Land Cruiser. Автомобіль припарковано за кілька метрів від входу у садовий центр. - Подуріли всі з тим 8 Березня. Ти бачила? Там уся парковка забита! На трасі машини ставили. Поліція мала би там тільки штрафи роздавати. Під знаком, на переході, на світлофорі. Де копи?
- Задрав ти з тими копами. Там не так запарковані, там порушення. Ти не порушуєш — молодець. Але з усіма іншими помогти тобі не можу. "Друга Ріка" дає там концерт, - відповідає блондинка у рожевій камізельці з песця. На вигляд їй не більше 30 років.
- На стадіоні?- перепитує чоловік.
- У "Кінг Кросі". Халявний концерт.
- Їм шо, уже нема де виступати? Це ж як потрібно себе не поважати, щоб ото співати у торговому центрі, - дивується чоловік.
- Ти не шариш. Усі дами потягнуть мужчин на концерт і ще й подарунків собі накуплять. Виручка в магазинах буде така, що ти за рік не заробиш. А "Другій Ріці", мабуть, гонорар виставили, від якого тіки ідіоти відмовляться. Маркетинг, шариш? - пояснює жінка.
- Та шарю-шарю. Але давай, ти тоже тут не цейво. Бігом вибрала, шо хочеш, на касу, оплатили і поїхали. Ненавиджу, коли людей багато.
- Ну то в село переїжджай, якщо людей не любиш. Я на виставку приїхала. Візьмеш собі кави — будеш на вулиці курити. Вічно недовольний, - каже жінка.

Пара йде у двір садового центру, заходить у приміщення теплиці. До свята тут зробили знижки на орхідеї, азалії, цибулькові квіти, добрива для рослин та букети.

- Мама, тут акція. Один плюс один дорівнює три. Тобі взяти якусь орхідею? Та я собі вже вибрала дві. У мене є гроші, нічого мені не треба віддавати, - говорить по телефону молода жінка. За пазухою тримає два горщики з вишневою та синьою орхідеями. Стоїть біля ятки з квітами. - Та. Взяла темно-червону і синю. Знаю, що синіх нема. Фарбована, колір облізе. Ну то буде біла. Мама, шо за питання? Захотіла синю і взяла синю. Я тебе питаю, чи тобі брати якусь? Нашо мене вчити? - дратується. - Тобі пофоткати? Нє? Будь-яку, але не червону і не білу? Поняла. Жовта піде? Маєш? А рожева? Всьо, давай я виберу, яка мені подобається. Та почула, тільки не білу, не рожеву і не жовту. Як там у вас справи. Все добре?

Біля жінки високий чоловік починає голосно чхати. Витирає носовичком ніс, а тоді очі. Вони червоні.

- Мама, та ніхто на мене не кашляє. Та який коронавірус? У чоловіка алергія, певне, - продовжує говорити по телефону. - Прошу пана, у вас алергія? - відводить телефон від вуха.

Той сміється і киває.

- Мама у нього алергія. Та от питала щойно. Не ношу я маски. Вони не рятують. Мама, та яка цибуля, от шо ти розказуєш? Я тобі пояснюю, воно нічо не рятує. Та мало шо по телевізору розказують. Ну та певно. Зато, ти в церкві зранку вже була, ікони цілувала. Ну та, там не передається. Святий дух рятує, певно. Господи, ти мене до сказу доведеш. Мама, мий руки і лице з милом. Все решта буде добре, - переходить на крик, - Слухай, все. Давай. Нема часу, я людям тут дорогу перегородила. Та, куплю. Не білу, не рожеву і не жовту. Добре. Мама, добре! Всьо, папа, - жінка роздратовано вимикає телефон. Ховає в кишеню бежевого пальта. Бере ще білу орхідею із рожевим візерунком і йде на касу.

Виставка проходить на другому поверсі.

 

- Что-то они уже какие-то никакие, — 50-річна білявка з короткою стрижкою звертається до чоловіка, який стоїть поряд. Оглядають експозицію орхідей.
- Таня, они тут уже 3 дня стоят. Все перетрогали и перенюхали их, - чоловік відсьорбує каву з паперового горнятка.
- Ну я фотки хотела, в Instagram. Подружкам показать. Кофе тоже тут никакое.
- А что ты хотела за 15 гривен? С сусальним золотом кофе? - сміється чоловік.
- Умник. На лучше сфоткай меня. Ну так, чтобы я хорошо выглядела.

Чоловік робить кілька кадрів на телефон. Показує жінці. Та незадоволена. Просить перефотографувати.

- А тепер вместе, - каже жінка. Чоловік хмуриться, але підходить до неї. Роблять селфі. - Все, а тепер пойдем, ты мне цветок выберешь. Самый лучший!
- Таня, что выбирать? Оно у тебя засохнет. Ты кактус угробила. Поехали поедим лучше. Я голоден.
- У меня же праздник. Ты мне даже цветка не купишь?
- Так я купил подарок.
- По-твоему, набор бокалов - это лучшее, что ты мог купить любимой женщине на 8 Марта? - обурюється жінка.

Біля стенду із флораріумами зібралось чимало людей із дітьми. Розглядають закорковані банки з рослинними композиціями всередині.

- Зробити такий не є проблемою. Важливо знати, які рослини люблять вологу та однаковий ґрунт. На дно насипаєте товстий шар дренажу. Можна керамзіт або товчену цеглу. Але перед тим промийте її в гарячій воді, щоби бактерії вбити, - розповідає квітникарка в білій кофті та чорних строгих штанах "на кант". На грудях має значок з іменем "Ольга". На вигляд їй не більше 45 років.

- Тоді субстрат. Я так саджаю свої орхідеї. Вони люблять вологу, в природі ростуть у тропічних лісах Амазонки. Тому субстрат, кора сосни і мох сфагнум. Саджу орхідею, а довкола розкладаю мох. Його в Сихівському лісі назбирала. Поливаю, протираю скло банки і закорковую. Якщо усе правильно зробити, то така краса може жити до 1 року без втручання людини.
- А шо це у вас за рослинка така? - запитує в Ольги жінка в коротенькій хутряній шубі. За руку тримає хлопчика не старшого за 10 років. Він у сірій курточці, яка відбиває світло, та в білих кросівках, які світяться різними кольорами. Розглядає флораріуми.
- Орхідея Лудізія. Дивіться, як її листочки виблискують золотком під світлом, — жінка включає ліхтарик. На листі орхідеї з`являється золотий візерунок. - Лудізію цінують за красу листя. Цвіте вона дуже дрібними квіточками.
- Ще не бачила такої, - здивовано каже жінка. - А в яку ціну?
- Флораріум загалом коштує 120 гривень. Макодеса- 150 грн.
- Ааааа. Ну то собі її лишіть, - відповідає жінка. Розвертається й іде. Тягне за собою сина.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Куплю радіо, щоб не бачити того звірства" - про що говорять біля легендарної "Київської перепічки"

- Мааам, ну купи мені кактуса, - смикає жінку за пальто хлопчик. Стоять у черзі до каси. Жінка тримає орхідею, яка відцвітає, рожевий і синій гіацинти, козуб нарцисів.
- Володя, а тобі лиш купи і купи. Воно живе. За ним треба доглядати. Будеш тим займатись?— запитує в сина.
- Та, буду дивитись. Поставлю біля комп`ютера буду поливати і дивитись.
- Обіцяєш?
- Обіцяю.
- Ну дивись мені. Якщо загине — твоя відповідальність. Іди вибирай. І вже горщика гарного візьми. Тільки не великого, - каже жінка.

Хлопець біжить до стелажу з кактусами. Жінка підходить до касирки, викладає усі квіти на прилавок.

- І субстрат для кактусів дайте ще. Але отой, що з камінчиками для декорування в комплекті.
Касирка пробиває товар.
- Почекайте, будь ласка, зараз син ще кактуса принесе. Буде мати забавку.

- Цей день вигадали, щоб усі чоловіки страждали, - невисокий чоловік із черевцем стоїть позаду в черзі до каси. В руках тримає дві орхідеї. Його супутниця з довгою косою - ще одну.
- І сильно ти страждав нині? - запитує жінка.
- Ну, сніданок зготував, сюди тебе привіз. Зараз гроші на твої квіти витрачу.
- Не всі мої. То моїй і твоїй мамі. Мені оця, — показує горщик із маленькою орхідеєю з дрібними біло-червоними квіточками. На ньому цінник — 599 гривень.
- Ну бачиш. Зробив тобі нині свято.
- Ти б ліпше щодня так поводився. Може, я добріша була б, не кричала і не злилась на тебе.
- Та чого ти ниєш, усе ж добре.
- Та добре. Але я теж людина. Втомлююсь. А ти ще просиш, щоб я тобі вечерю, як у ресторані, подавала.
- Ну що зробиш? Така твоя доля.

 

- Якщо ти нічого купувати не будеш - то нашо сюди приїхали?- запитує темно-русявий чоловік в салатовій куртці у дівчини з рудим волоссям. Вони та ще двоє - хлопець і дівчина - стоять біля входу в теплицю садового центру, п`ють каву з паперових горняток і курять цигарки.
- Мені тут просто подобається. Багато рослин, красиві квіти. Береш каву і гуляєш. Шкода, шо людей багато. Але вони проводять виставку орхідей, тільки у вихідні 8 березня. Всі за падаркамі! - сміється.
- А шо тобі муж подарував на свято? - чоловік закурює.
- Нічого, - відповідає низенький смуглий чоловік у вузьких джинсах та яскраво-синіх кросівках. - Катька, злиться, коли я купую їй на 8 Березня подарунки. Он нині притащив їй гіацинта за 10 гривень з базару. Сичала до мене, як гадюка пів дня. То вже мусів сюди привезти, щоб не злилась.
- Це день, коли тобі дарують подарки, за то шо у тебе вагіна. Прикольно, нє? - відповідає жінка. Білявка із каре у довгому пальті та в білих кросівках киває на знак згоди.
- Я б тіки тішився, - відповідає той, що в салатовій куртці. - Подарки просто так!
- Ага, день сексу за шоколадку. Або за букет, - додає білявка.
- Та шо ви так возмущаєтесь? Тішилися б.
- Та я б тішилась, якби мене всьо життя не діставали, що я дівчинка, значить, красива, значить, заміж маю вийти і дітей вродити. І один день у році мене будуть шанувати, - відповідає Катя.

×