— Груші дуже люблю, але вони не росли в мене. Доки не посадив сорт Микола Крюгер. Дає червонобокі плоди розміром із кулак, — говорить 46-річний Іван Климчук із міста Шпола Черкаської області. — Восени одночасно збираю врожай і поряд саджу нові саджанці. У цю пору гарно приживаються та швидше починають плодоносити.
Груші великі, по 350 г. Якщо вибрати на айвовій підщепі, до 500. Одне дерево дає приблизно 50 кг плодів. Родити починає на четвертий рік, а не на шостий. Урожай дозріває на початку жовтня. Стають жовтими з червоним рум'янцем на боках. М'якуш білий, маслянистий, шкірка тонка. Плоди не довгі, а товсті, округлі. Зберігаються приблизно три тижні. Щоб збільшити цей термін, зривають трохи недозрілими.
— У мене в садку глинисті ґрунти, багаті мінералами й органікою. Завдяки їм рослина швидко росте. Але щоб землю розпушити, вапную раз на три роки. Восени розкидаю крейду й перекопую ділянку. На один квадратний метр йде 300 грамів. Дощі підуть, і крейда поступово розтане.
Іван Климчук вибирає сонячну та добре провітрювану ділянку. Така добре просихає після танення снігу. Якщо в цьому місці близько залягають ґрунтові води, то грушу висаджують на підвищеннях. Спеціально робить насип. Викопує яму завглибшки 70 см і завширшки 90. Вийнятий ґрунт змішує з 0,5 кг суперфосфату й 15 кг перегною. Ставить саджанець. Розправляє коріння так, щоб воно зайняло всю яму. Присипає землею й поливає 20 л води.
— Біля стовбурів груші сію горох та квасолю. А восени прикопую під деревом їх бадилля. Це найкраще природне підживлення.
Для запилення груші Микола Крюгер садить ще сорт Роксолана чи Осінь Буковини. Восени підживлює попелом. Насипає по відру під дерево, коли перекопує міжряддя. Це допоможе наступного року сформувати міцну зав'язь і підвищити посухостійкість.
— Зараз білю стовбури. Не роблю як усі — весною. То хіба для краси перед Великоднем, щоб садок стояв гарний і акуратний. Саме осіння побілка захищає кору від розтріскувань і сонячних опіків.
Використовує водоемульсійну чи акрилову фарбу. Сорт Микола Крюгер морозостійкий — на зиму його не утеплює. Обмотує стовбур металевою сіткою, щоб не гризли кору зайці та миші.
— Дерево цього сорту має схильність до провисання скелетних гілок, і крона виглядає обвислою. Тому її треба формувати регулярно. Обрізку робить наприкінці осені та на початку весни.
3 
1
Коментарі