четвер, 04 березня 2010 19:33

Микола Климюк виростив груші на горобині

Автор: фото: Олена ВЛАСОВА
  Микола Климюк із села Підгайці на Рівненщині відгортає сніг від яблуні, яку прищепив під кору до старого дерева
Микола Климюк із села Підгайці на Рівненщині відгортає сніг від яблуні, яку прищепив під кору до старого дерева

72-річний Микола Климюк має найбільший сад у селі Підгайці Млинівського району Рівненщини. У нього 70 плодових дерев, кожне дає по три-п"ять сортів фруктів. Найбільше яблунь, майже 50. Восени з кожної збирає по 100–250 кг яблук. Каже, що старіше дерево, то легше на нього прищеплювати живці й тим краще воно родить.

На початку березня Климюк вибирає у садку кілька старих дерев. Підрубує сокирою стовбур на одну третину. Робить це біля коріння. Потім устромляє туди живця.

— Замазую садовим варом або глиною. Живець приймається через два-три роки. Тоді зовсім спилюю старий стовбур. Присипаю пеньок землею, пагінці залишаються зверху. Так дерево отримує нове життя.

Показує яблуню, яку прищепив із пенька чотирма сортами:  Джонатан, Зимове П"ясецького, Перлина Києва та Уманське зимове. Із землі тягнуться чотири міцні стовбури.

— Будь-які живці в мене добре приймаються на дичках. Таке дерево достатньо сильне та здорове, в нього хороші корені.

Господар часто прищеплює живці під кору. Місце зрізу замотує білою ізолювальною стрічкою, щоб вона відбивала зайве світло й дерево не перегрівалося. Каже, цей спосіб дає 90% гарантії, що щепа приживеться.

— Треба лише обирати сорти, схожі одне на одне. Наприклад, зимові поєднувати лише із зимовими. Тоді вони дозрівають одночасно і не заважають рости "братам".

Кілька років тому Микола Климюк привіз із Криму два сорти — Салют і Таврія. Перший прижився, а пізньозимова Таврія не встигає дозрівати в поліському кліматі.

— Це моя єдина невдача. Усі інші дерева добре плодоносять.

Живці бере свої, має понад 60 сортів яблунь. Перед щепленням тримає їх у підсолодженій воді протягом двох діб. На одну склянку води дає половину чайної ложки цукру.

Раніше Климюк виписував живці з дослідних господарств Рівненщини, Києва та Криму. Платив від 1 до 35 грн за штуку.

Деякі йому присилали інші садівники-любителі. Їхні адреси знаходив у спеціалізованих журналах. Узимку зберігав живці в підвалі, замотаними у вологу ганчірку, або в мокрому піску. Перевіряв щепи за корою. Якщо добре відставала, зріз зелений — можна щепити.

Ґрунт під яблунями вдобрює гноєм. Розводить його з водою у пропорції 1 до 10.

— Пробував щепити також різні сорти груш, сливок, абрикосів. Дружині Ганні переніс улюблені троянди на шипшину. Тепер гарно цвіте. А якось прищепив до горобини грушу Стрийська. Вона досі плодоносить, але груші трохи менші від звичайних. Мають легкий мигдалевий присмак.

Зараз ви читаєте новину «Микола Климюк виростив груші на горобині». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути