72-річний Микола Климюк має найбільший сад у селі Підгайці Млинівського району Рівненщини. У нього 70 плодових дерев, кожне дає по три-п"ять сортів фруктів. Найбільше яблунь, майже 50. Восени з кожної збирає по 100–250 кг яблук. Каже, що старіше дерево, то легше на нього прищеплювати живці й тим краще воно родить.
На початку березня Климюк вибирає у садку кілька старих дерев. Підрубує сокирою стовбур на одну третину. Робить це біля коріння. Потім устромляє туди живця.
— Замазую садовим варом або глиною. Живець приймається через два-три роки. Тоді зовсім спилюю старий стовбур. Присипаю пеньок землею, пагінці залишаються зверху. Так дерево отримує нове життя.
Показує яблуню, яку прищепив із пенька чотирма сортами: Джонатан, Зимове П"ясецького, Перлина Києва та Уманське зимове. Із землі тягнуться чотири міцні стовбури.
— Будь-які живці в мене добре приймаються на дичках. Таке дерево достатньо сильне та здорове, в нього хороші корені.
Господар часто прищеплює живці під кору. Місце зрізу замотує білою ізолювальною стрічкою, щоб вона відбивала зайве світло й дерево не перегрівалося. Каже, цей спосіб дає 90% гарантії, що щепа приживеться.
— Треба лише обирати сорти, схожі одне на одне. Наприклад, зимові поєднувати лише із зимовими. Тоді вони дозрівають одночасно і не заважають рости "братам".
Кілька років тому Микола Климюк привіз із Криму два сорти — Салют і Таврія. Перший прижився, а пізньозимова Таврія не встигає дозрівати в поліському кліматі.
— Це моя єдина невдача. Усі інші дерева добре плодоносять.
Живці бере свої, має понад 60 сортів яблунь. Перед щепленням тримає їх у підсолодженій воді протягом двох діб. На одну склянку води дає половину чайної ложки цукру.
Раніше Климюк виписував живці з дослідних господарств Рівненщини, Києва та Криму. Платив від 1 до 35 грн за штуку.
Деякі йому присилали інші садівники-любителі. Їхні адреси знаходив у спеціалізованих журналах. Узимку зберігав живці в підвалі, замотаними у вологу ганчірку, або в мокрому піску. Перевіряв щепи за корою. Якщо добре відставала, зріз зелений — можна щепити.
Ґрунт під яблунями вдобрює гноєм. Розводить його з водою у пропорції 1 до 10.
— Пробував щепити також різні сорти груш, сливок, абрикосів. Дружині Ганні переніс улюблені троянди на шипшину. Тепер гарно цвіте. А якось прищепив до горобини грушу Стрийська. Вона досі плодоносить, але груші трохи менші від звичайних. Мають легкий мигдалевий присмак.
Коментарі