— Таня подзвонила матері. Сказала: "Я більше не можу терпіти. Повішуся". Та благала доньку одуматись. Одразу ж кинулася до неї додому. Застала Таню в петлі ще теплу, — розповідає 59-річна Валентина Правенко, голова села Борщів Подільського району на Одещині.
18 липня тут повісилася 28-річна Тетяна Затика. Разом із чоловіком, 30-річним Олександром, виховували чотирьох дітей: 8-річну Дарину, 7-річного Юрія, 4-річного Ростислава та 3-річного Владислава. Того вечора вдома була сама.
— Певно, їй терпець увірвався. Таня була світла людина. Жила сім'єю, подруг не мала, — продовжує Валентина Петрівна. — А Сашко — замозакоханий, пихатий. Того вечора мав іти на роботу, але десь пив. Діти у свекрухи гостювали. Вже як мама Таню знайшла, люди збіглися. Викликали "швидку", поліцію. Коли витягли її з петлі, ще дихала. Потім захарчала — і все. Подзвонили Саші. Він п'яний приїхав. Ще й до поліції задирався.
Тетяна Затика родом із села Великий Фонтан. За Олександра вийшла заміж 2009-го. Переїхала у Борщів до чоловіка.
— Спочатку непогано жили. Купили хату, тракторця. Саша людям городи орав. А потом, як здурів. Пиячив, бив Таню, гуляв. А вона всьо терпіла, — розповідає сусідка, імені просить не вказувати.
Тетяна ніде не працювала, доглядала дітей. Олександр перебивався тимчасовими заробітками. Останнім часом працював робочим у залізничному депо. Жили переважно на дитячі виплати. Родина перебувала на обліку соціальних служб.
— Регулярно навідувалися до них. Слідкували, чи є що їсти, чи дітки доглянуті, — каже Валентина Правенко. — Вчили, що треба в хаті прибрати, постірати, як могли допомагали. Прийшла пора дітей віддавати в школу-садок, Олександр уперся рогом, що не дасть. А Таня права голосу не мала, на все погоджувалася. Ми довго воювали, аби оформити дітей.
Два роки тому Олександр покинув дружину з дітьми й пішов до іншої жінки.
— Пішов жити до старшої вдвічі циганки. Що ми лиш не казали йому, аби отямився. Тоді пригрозили, що заберемо дітей, як не повернеться в сім'ю і не знайде роботу. Він послухав — вернувся. Приходили тоді до них із перевірками частіше, ніж того вимагали обов'язки, — говорить Валентина Правенко. — Не раз бачила Таню з синцями, опухлу від плачу. Питала прямо, чи він б'є. Але вона весь час чоловіка покривала. Жодним словом не обмовила. Думаю, боялася признатись за побої, бо Сашко міг наказати.
— Три тижні тому в них був спеціаліст у справах сім'ї з району, — додає Валентина Петрівна. — Він — колишній міліціонер, проводив виховну роботу із Сашком. Розказував, як треба до дружини ставитися. А тут Таня заходить із синцем. Каже, сама впала і набила. Думаю, вона не витримала цього життя — приниження, безгрошів'я. Тому й повісилась.
Поховали Тетяну Затику 20 липня в Борщах.
1 
1
Коментарі