Друге засідання у справі Оксани Макар буде закритим

24 травня в Центральному районному суді Миколаєва відбулося перше засідання в справі зґвалтування і вбивства 18-річної Оксани Макар. 9 березня у барі "Рибка" вона познайомилася з місцевими Євгеном Краснощоком, Максимом Присяжнюком та Артемом Погосяном. Пішла з ними до квартири Присяжнюка, де мала секс із хлопцями. Оксана пригрозила, що заявить у міліцію про зґвалтування. Її придушили і винесли на будмайданчик поблизу будинку, кинули у смітник, що тлів. 29 березня Оксана Макар померла в Донецькому опіковому центрі.

О дев'ятій ранку біля воріт суду збираються півсотні людей. Про засідання у резонансній справі не знають.

— Это та, которую изнасиловали и сожгли? — питає жінка в блакитній хустці. Вона прийшла узаконити добудову на приватній ділянці. Стоїть у натовпі перед входом. — У меня суд на 9.00. Уже начало десятого, а меня не пускают.

У двір заходять 30 міліціонерів. Половина піднімаються на другий поверх до зали суду. Решта стають на воротах, пропускають людей.

О 9.30 в автозаку привозять 22-річного Артема Погосяна і Євгена Краснощока, 23 роки. Через чорний хід проводять їх до судової зали. Мати Оксани Макар — 41-річна Тетяна Суровицька із захисником, нардепом Миколою Катеринчуком, приходять за 5 хв. до початку засідання, о 10.55.

Бабусю Оксани — Ніну Банах та її старшу доньку Галину до зали не пускають. Вони стоять у коридорі в натовпі.

— Бабушке сейчас плохо станет, пропустите хотя бы ее, — просить Галина.

— Не могу, инструкция, — відповідає охоронець.

Катеринчук підходить до жінок і проводить їх до зали.

Мати Артема Погосяна, невисока жінка з каштановим пишним волоссям, єдина з родичів підозрюваних прийшла до суду. Коли до неї підходять, відвертається та прикриває обличчя книжкою. Витирає хустинкою сльози під окулярами.

Двоє підозрюваних сидять на лаві підсудних у темно-синіх сорочках і штанях. Від залу вона відгороджена решіткою. В Артема запухлі очі, він утирає сльози. Євген похилив голову.

— 24-річний Максим Присяжнюк попросив попередній розгляд справи провести без нього. На подальших засіданнях він буде присутній, — говорить суддя Олена Селіванова, 52 роки.

— Родители наняли ему нормального адвоката, — каже таксист 32-річний Володимир. Він прийшов оскаржувати штраф Державтоінспекції й залишився з цікавості. — Это мне клиенты рассказали, которых вожу. Говорят, что Присяжнюку папочка купил отдельную камеру и охрану нанял. Все думают, что его этот суд меньше всех коснется.

Катеринчук просить зробити суд відкритим. Суровицька підтримує його. Говорить тихо, затинається.

— Для неї це не перший суд, — коментує чоловік у потертому піджаку, що сидить біля стінки. — Її три рази засуджували за крадіжки і садили в тюрму. Перший раз, коли Оксані було 2 роки. Того вона зараз у суді така тиха.

Суддя йде у нарадчу кімнату. Повертається, оголошує, що наступне засідання відбудеться 12 червня о 10.00. Воно буде закрите.

Люди незадоволено гудуть.

— Вся Україна чекає відкритого процесу! — вигукує чоловік із залу. Охоронці показують йому жестами, щоб замовк.

Судове засідання тривало 35 хв., перерва — 45 хв.

Мати Погосяна проходить повз клітку, де сидить її син. Він проводжає її поглядом, але та не обертається. Тетяна Суровицька виходить на вулицю разом із Миколою Катеринчуком. Коли її фотографують, ховається за його спину.

— Я буду требовать, чтобы суд был открытым. Мать Погосяна говорит, что нет никаких доказательств, что он насиловал. А она что, свечки держала? Буду требовать пожизненное им всем без права выхода даже через 20 лет, — каже Тетяна Суровицька на вулиці.

Катеринчук відвозить її в піцерію "Челентано", це за 100 м від суду. Звідти разом з Олегом Найдою їдуть у ресторан "Вареник". Найда — підприємець. Він знайшов обгорілу Оксану Макар 10 березня — почув її стогін, викликав міліцію. Згодом до ресторану під'їжджає власник німецької газети "Берлінер ТаґесЦайтунґ" Рейко Опіц, 44 роки. Він допомагав Тетяні Суровицькій привезти в Україну два енцефалографи — портативний і стаціонарний. Техніка надійшла до Миколаївської лікарні швидкої допомоги 18 травня, за півтора місяця після смерті Оксани.

— Відкритий суд над убивцями Макар був останнім шансом для України показати свою демократичність. Фінляндія зробила відкритим суд над убивцею, який 26 березня в місті Гювінкяа поранив вісьмох людей та убив 18-річну дівчину. Україна мала вчинити так само, — говорить Рейко Опіц. Він був на судовому засіданні. — 12 червня я приїду на наступне. Привезу журналістів ВВС, СNN, з відомих телеканалів. Про цей судовий процес має дізнатися весь світ.

У дворі суду майже порожньо. Зі стосом паперів стоїть голова ревізійної комісії Церкви ікони Божої Матері 60-річний Валерій Мироненко. Торік він судився із продавщицею церковного магазину.

— Хай мене грім поб'є, але Селіванова всіх трьох виправдає. Або дасть умовні строки, — розповідає він. — Їй завжди дають справи, коли треба пом'якшити строк. Ольга Лаврик поцупила з нашої каси 36 тисяч 400 гривень. Я подав позов до суду. Селіванова особисто мені каже: я не хочу садить її в тюрму, треба щось зробить. Я кажу: хай поверне гроші, і я більше в суд не прийду. Селіванова каже: ви маєте її простить, і хай ваш владика навчиться прощать. Щоб простить, має бути покаяння, а за Лаврик покаяння не видно.

У маршрутці, що проїжджає бар "Рибка", сидять 18 людей.

— Это наш позор, — говорить російською один із пасажирів 38-річний Микола. — Місто на весь світ прославилося через те звірство. Зараз ми всі хочемо про нього забути, а нас кожен раз тикають носом. "Це ж у вашому місті таке сталося". Я їздив у Київ влаштовуватися на роботу, робив копії паспорта. Вперше за все життя був радий, що батьки народили мене в Краматорську, а не в Миколаєві. Місто у нас справді не найкраще. Багато наркоманів, батьки не дивляться за дітьми, ті лазять ночами по генделиках. Мені самому деколи страшно ввечері на вулицю вийти. Всі думали, що після того влада хоч самі злачні генделики позакриває. Бо всі знають, де наркоту продають, де проститутки стоять. Але нічого не змінилося.

×