Хмельничанка 44-річна Олена Яковлєва має п"ятьох дітей. У березні отримала орден "Мати-героїня". Живе в аварійному будинку.
— До ордена обіцяли дати 6700 гривень, — каже. — Я думала, хоч полікую дітей. Так не дали.
Олена Петрівна вдова. Чоловік помер чотири роки тому. Працює прибиральницею. Старші діти живуть окремо, троє молодших — із матір"ю в колишній глиняній аптеці на вул. Вишневій, 55, що приватному секторі Хмельницького. Приміщенню 116 років. Обабіч сусіди звели триповерхові котеджі. Від будівельних робіт хата Яковлєвих похилилася, стіни потріскалися. Стеля частково обвалилася, подекуди просіла, тримається на газовій трубі. Туалет — надворі. Діти купаються і вмиваються в мисці.
— Бояться спати, — Олена Петрівна показує обвалену стелю. — Тріщини пішли.
Троє дітей живуть на площі 15,4 кв. м. 11-річна Валерія та 13-річна Марина сплять на розкладних кріслах. Юрій, 16 років, — на ліжку, відгородженому шафою. Прохід до нього завширшки 20 см.
— Сплю одягнений під кількома одіялами, — каже хлопець. — Однак холодно. Зі стін, потолка і вікна постоянно дує. А ще сирість. Наді мною відвалився шмат стелі. Боюся, що вночі впаде на голову.
До ордена обіцяли дати 6700 гривень. Але не дали
Господиня ночує в сінях. На 9 "квадратах" стоять диван, шафа та тумба з телевізором.
— Хата осідає, — показує перегнилі балки. — На кухні живуть жаби. Зимою холодно. Ми навіть газ включити нормально не можемо — економимо. У хаті один стіл. Хто перший прийде зі школи, той і робить уроки. Потолок може впасти на голову, труба взірватися. Ремонт робити ні за що. З усіма виплатами і зарплатою маю 1305 гривень на місяць. Навіть на їжу не вистачає. А як хтось захворіє, то хоч помирай. Або ліки, або продукти. Куди я тільки не зверталася, все марно.
У черзі на житло Яковлєви стоять із 1982 року. На пільговій черзі — з 1992-го. Торік спеціальна комісія визнала, що робити капітальний ремонт немає сенсу. Виділили Яковлєвій 300 грн на косметичний.
— Використовують нас як свадєбних генералів, — бідкається господиня. — Раз у рік подарують по цвіточку і 2 секунди по телевізору покажуть. А якби хоч один чиновник пожив у таких умовах. Хоча б кілька днів!
Жінка розказує, що їй пропонували 4-кімнатну квартиру. Однак лише за умови, що вона пропише в неї матір і брата, а приватизовану ділянку площею 3,8 сотки віддасть у власність міста.
— Показали ту квартиру на 10-му поверсі, — згадує Олена Петрівна. — Плитка повідпадала, сморід жахливий. Потрібно все міняти. Я ж сама нічого не зроблю. Хочуть видурити останнє — шматок землі.
Посадовці не можуть зарадити багатодітній родині.
— Жителі приватних будинків ремонтують помешкання власним коштом, — пояснює Анатолій Коростель, завідувач відділу обліку та розподілу житлової площі міської ради. — Допомогти Яковлєвій не можемо. Вільного житла немає, а перед нею в черзі ще 217 багатодітних сімей.
2 
1
Коментарі