36-річна Наталія Гнида з села Циганське під Полтавою потрапила в лікарню з ускладненням після пологів. 19 лютого народила хлопчика, вкинула його у відро й сховала у вигрібній ямі надвірного туалету. Немовля втопилося в нечистотах. Тіло дитини знайшли в четвер 21 лютого.
— У час дня приїхала "скора", забрали Наташу. А після четвертої вечора зупиняється міліція, стали бігати по садку й двору, щось шукають, узяли мене понятою, — розповідає 44-річна Валентина Сухар. 5 березня на порозі свого двору тремтячою рукою поправляє каптур синього пуховика. Живе навпроти будинку Наталії Гниди на вул. Київській. — Заходимо до Наташі в хату. Ігор, її чоловік, п'яний дрихне. Розбудили. Міліція питає: як допустив, що дружина дитину вбила? А він очі вирячив, нічого не пойме.
Жінка спльовує під ноги, махає в бік сусідського будинку.
— Гуртом пішли до їхнього туалєта. Заглянула, у вигрібній ямі обличчям вниз дитина новорождьонна лежить, — важко зітхає, витирає сльози. — Витягли, з виду — здорове, кіло, може, зо три важило.
Двір Наталії Гниди в центрі села, за 10 хв. від автобусної зупинки. З трьох боків огороджений шиферним парканом. На подвір'ї брудно, під стіною хліва приставлені старі ночви й відра, поряд порожні клітки для кролів. З необрізаних дерев звисають поламані гілки. На протилежному боці — дерев'яний блакитний туалет, біля нього на залізному ланцюгу гавкає рудий кудлатий пес.
Хата не побілена, цегла на стінах потріскана, зсередини вікна оббиті клейонкою. Із димаря йде дим. 5 хв. стукаю в двері. Відчиняє Наталія. Огрядна, чорне масне волосся зав'язане вузлом.
— Нічого не хочу говорити, — опускає очі. — Не ходіть до мене.
Рвучко зачиняється зсередини. Метрів за 100 від двору по багнюці переходить дорогу 65-річна Людмила Медяник.
— Не вірю, що Наташа сознатєльно вбила. У неї вже є двійко дітей, 19-річний Олег і 14-річний Максим. Старший у Полтаві в технікумі вчиться, молодший у дев'ятий клас ходить. В обох голова на плечах, завжди ситі, обстірані, одіті, обуті, — жінка спирається на стіну зачиненого магазину "Продукти". — Може, злякалася, що ще одну дитину не витягне, бо живуть дуже бідно. Але тоді б уже визвала "скору", родила й відмовилася від нього, або в роддомі оставила.
Біля копиці сіна стоїть 16-річна Тетяна Луцик, руки гріє в кишенях сірої куртки.
— Моя мама Наташу 17 років знає. Працювала в місцевому кооперативі "Злагода", доки диски зі спини не повипадали. А чоловік її по господарству майже нічого не робив, того в її хаті пустка. Вісім років тому Наташа застукала Ігоря з місцевою шлюшкою, так він у відкриту на дві сім'ї жив. А Наташа страдала, але його не кидала, бо кохає, — дівчина поправляє пасмо русявого волосся. — Стала випивати, курити. А торік у неї на руках від інфаркту помирає мама, більше рідні нема. Пошти одночасно з цим, вагітніє від Ігоря, думає, що тепер він повернеться в сім'ю, а той тільки сказав: "Здохни ти і твій вибл..к".
Тетяна ворушить ногою камінець, спирається на залізні ворота свого двору.
— Наташа напилася таблєток, щоб себе убить. Тут началися схватки, сіла на відро. Каже, далі помне кусками, в шоці була, — дівчина підтискає губи. — Здалося, що дитя родила мертве, тому й винесла в туалет. Опомнилася через три дні, весь цей час молодший Максим у друга жив, чоловік — у коханки, а старший син Олег у Полтаві. Потом почалася кровотеча.
У Кіровській амбулаторії говорять, що про вагітність Наталії Гниди дізналися з чуток.
— Поїхали до неї 14 лютого, вийшла в пальті, що живота не видно, у двір не пустила. Заперечила, що вагітна, написала про це розписку, обіцяла сходити до гінеколога, — говорить медична сестра амбулаторії 34-річна Наталія Міхальова. — Приїхали через тиждень за довідкою, що була в лікаря. Каже, почалася менструація, тому до гінеколога не ходила. Пожалілась, що болить печінка. Лікар її глянув і обнаружив, що збільшена матка. Повезли в центральну лікарню, до гінеколога, й витягли рештки околоплодної оболочки.
Зараз Наталія Гнида ні з ким не спілкується. Їй загрожує до п'яти років в'язниці.
2 
1
Коментарі
3