У ніч на 17 січня у Хмельницькому викрали актора 36-річного Сергія Калашнікова.
— Було десь половина дванадцятої ночі, — каже російською Сергій. — Я повертався додому, у квартиру на Львівському шосе, 16. Дівчину проводжав. Виходжу з ліфта, а троє хапають мене за руку і крутять. Кажуть, із міліції, прикалуються: "О, каратист". Скинули зі сходів, вдарили головою об стіну. Я втратив свідомість. Отямився, мене вже кудись волочуть.
Калашнікова витягли з під'їзду. За будинком замотали скотчем очі, руки і ноги. Засунули в мішок, кинули в машину і повезли.
— Один кричить: "Су...а! Піда...ас!", і ножем у спину штрикає, — продовжує. — Потім вони десь стали. Думаю, заправлялися. Один каже: "Хочеш жити — мовчи". І потім довга дорога. Час від часу били по ногах. Боявся, щоб не вкололи якоїсь зарази. Привезли, виволокли. Стягнули вниз сходами. Кудись кинули. Один постійно щупав пульс. Я попросив попити. Той бере мене за бари, і ллє воду на обличчя. Потім б'є. Давали нюхати хлороформ. Я зробив вигляд, що надихався. Хроплю. А він мені: "Ты не сопи, тебе силы ещё пригодятся".
Сергій Калашніков — громадянин Росії. У Хмельницький приїздить до батьків і молодшого брата. Грає в московському театрі "Док", знімається в кіно. Востаннє мав епізодичну роль у фільмі "Охотники за бриллиантами".
Ніч пролежав зв'язаним.
— Десь на ранок розпутав ноги, — каже Сергій Калашніков. — Піднявся. Витягнув руки з мішка. Найшов залізний кут. Почав перетирати мотузку. Не виходить. Нащупав пляшку з-під шампанського. Боявся розбити, щоб не почули. Знайшов тарілку. Розломив. Кілька годин перепилював мотузку і скотч. Зірвав пов'язку. Дивлюся, якийсь підвал. Піднявся сходами. Глянув через щілину: на вулиці ходять люди. Почав кричати.
Перехожі викликали "швидку".
— Потім приїхала міліція, — продовжує Сергій. — Зрозумів, де я: у Нетішині за 140 кілометрів від Хмельницького.
Калашнікова з поламаною верхньою і нижньою щелепою, порізами, струсом мозку та ушкодженням сітківки лівого ока відвезли в Хмельницьке обласне відділення нейрохірургії.
— Тих хлопців узяли вже ввечері, — каже Сергій. — Я одного по голосу впізнав — це Ігор Косовський. Мій молодший брат тримає винний магазин у Хмельницькому, у нього робила Христина, дівчина Ігоря. Напевно, він її до мене приревнував. У лікарню приїжджав батько Ігоря, генерал СБУ. Казав, що його син не винен. Пропонував дві тисячі доларів.
Сергій Калашніков запевняє, що серйозних стосунків із Христиною не мав.
— Вона проробила в магазині тижнів два. Я щось там пару разів казав їй компліменти. Потім цей Ігор заборонив їй працювати. Коли ще вона робила, він приходив і пістолетом погрожував продавцям. Відтоді минуло місяців два — я ні його, ні її не бачив.
Міліціонери затримали трьох підозрюваних. Кажуть, усе сталося через жінку.
— Проти затриманих порушено кримінальну справу за викрадення людини, — розповідає начальник Хмельницького міського відділу міліції Василь Птащук, 45 років. — Спротиву при затриманні вони не чинили.
Калашнікову мають оперувати верхню та нижню щелепи. На ліве око він майже не бачить.
Батько Ігоря Косовського — генерал-майор Служби безпеки України Вадим Косовський. Працював першим заступником начальника Головного управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ. Після випадку з сином його звільнили.
2 
1
Коментарі
6