— Я переніс дві операції на кульшовому суглобі. Вісім місяців ходив на костилях. Через це лишився роботи, — каже 39-річний Володимир Оленчик з Медведівки Черкаського району.
20 березня 2018-го він потрапив в автомобільну аварію. Був пасажиром однієї з машин. Скалічився, опинився в лікарні.
— Я працював шеф-кухарем у черкаському ресторані. Того дня ми поїхали з директрисою до Києва. Потрібна була нова духовка, — розповідає Оленчик. — Купили й викликали перевізника. Загрузили техніку й поверталися назад. Біля села Мирне в нас в'їхав автомобіль. Водії не постраждали. Директорка розбила губу й носа. Мені дісталося найбільше. На лікування витратив понад 160 тисяч гривень. Через тривалі больнічні понизили на роботі. Згодом мусив звільнитися. Гроші на життя позичав. Щоб віддати борги, продав машину й поїхав на заробітки в Польщу. Рік працював поваром у варшавському ресторані.
Володимир із дружиною виховують двох дітей-школярів. Власного житла родина не має, орендують квартиру.
— На все треба гроші. Дружина — емігрантка з Придністров'я. Довго була в декреті, адже між дітьми різниця в чотири роки. Зараз теж постійного заробітку не має. Її не сильно хочуть брати. Моя робота була єдиним стабільним джерелом доходу в сім'ї, — продовжує.
За фактом аварії відрили кримінальну справу. Розслідування вели слідчі Борисполя. За три роки винних не встановили. Без рішення суду страхові компанії водіїв не можуть виплатити компенсацію.
— Слєдоватєль зразу підтримував зв'язок зі мною, а потім різко зник. Справу почали затягувати. Виявилося, що той слідчий звільнився і прийшов інший, — розповідає Оленчик. — Ми хотіли забрати мою справу, щоб подати позовну заяву на страхові компанії водіїв і отримати компенсацію. Але вона десь загубилася. Тоді я через знайомого знайшов іншу слідчу. Вона і сказала, що моя справа давно закрита й лежить у прокурора Борисполя.
Після закриття справу мали б передати до адміністративного суду.
— Але цього чомусь не робили. Мабуть, сподівалися, що не встигнемо подати позовну заяву на учасників аварії для відшкодування компенсації. Але ми встигли в останні дні — 15 березня 2021 року. Раніше зробити цього не могли, бо не знали, на якому етапі розслідування справи, — говорить Володимир Оленчик. — Знову почалася судова тяганина. На перше засідання прийшли тільки ми, на друге — ми й адвокат нашого водія. Всі листи, які надсилали іншому водієві, повернули назад. Він ігнорував явку в суд.
Потерпілий подав позовну заяву на виплату компенсації в Бориспільський міськрайонний суд. На засіданні суддя відмовив у позові. Адвокат Оленчика 40-річний Дмитро Карпенко оформлятиме апеляцію.
— Не розуміємо, чому суддя відмовляє, — каже Карпенко. — Адже за законом, постраждалий пасажир має отримати компенсацію. Учасники аварії повинні порівну виплатити гроші Володимиру. Незважаючи на те, хто з водіїв винний.
— Випадок досить типовий. Подібне трапляється часто, — говорить експерт зі страхування Євгеній Блізнєцов, 47 років. — Обов'язково спочатку слід звертатися в страхові компанії учасників аварії, не лише в суд. Страхові компанії можуть у деяких випадках вступити в оплату страхового відшкодування по постанові про закриття кримінального провадження. Подібні справи тривають рік, якщо все проходить без проблем. У гіршому випадку, затягується на два-три роки. Але після цього може бути ще апеляція і касація.
3 
1
Коментарі