У селі Грибенинка Старокостянтинівського району на Хмельниччині початкову школу відвідує один учень. 8-річний Мирослав Білик ходить у третій клас. Його навчають двоє вчителів.
Торік зі школи випустили 13 учнів четвертого класу. 1 вересня прийшли семеро: один "першачок", четверо другокласників та двоє — у третій клас.
Згодом батьки шістьох учнів захотіли, щоб їхніх дітей перевели до школи у сусідньому селі Пашківці, за 5 км від Грибенинки. Говорять, що їх обманом змусили написати заяви.
—?Казали, нашу школу закривають, — говорить Олена Висоцька, 36 років. Її 7-річна дочка Олеся перейшла у другий клас.
—?По хатах директриса ходила. Мовляв, усі вже заяви понаписували, лише ви лишилися, — додає Світлана Бойчук, 41 рік, мати другокласниці Юлі. — Казала, вашу одну дитину ніхто не вчитиме.
Лише батьки Мирослава Білика залишили сина в рідній школі.
—?Згідно із законом, ми маємо право обирати заклад, де навчатиметься наша дитина, — каже Олег Білик, 41 рік. — Як тільки я про це сказав, наступного дня до мене приходить директриса і троє вчителів із Пашковець. Кажуть, ви соціально вразливі верстви, будемо вас перевіряти. Я їх вигнав. У мене старший Олег — восьмикласник, і ні разу перевірок не було. Це був тиск.
Батьки, чиї діти добираються в Пашковецьку школу, незадоволені. Шкільний автобус узимку майже не їздить.
—?Чуть сніг притрусить — автобуса немає, — розповідає Галина Гудименко, 51 рік. — Минулої зими 18 разів приїжджав. Діти 5 кілометрів по переметах метеляли пішки. Онука Надя — в шостому класі. Вся мокра приходила.
Мирослав Білик збирається до школи. Кладе в ранець одну книжку та зошит з української мови. На вулиці дме холодний вітер, накрапає дощ. Хлопець втягує голову в плечі.
Школа — колишня колгоспна контора. Із двору потрапляєш у роздягальню, де стоять кілька шафок. За дверима праворуч — клас на три парти, вчительський стіл і дошка. У іншому класі — шість парт. Праворуч від роздягальні — їдальня. Далі клас із чотирма партами.
Мирослав із ранця викладає пенал і книжку.
—?Ви нам зриваєте учбовий процес, — каже директор Грибенинської школи Наталія Ярощук, 51 рік. — Дитина перелякана.
—?Та це ви більше налякані, — втручається Світлана Білик, 32 роки, мати Мирослава. — Покажіть учбовий план, за яким вчиться моя дитина. Де це видано, щоби в учня був один урок на день.
Заняття в Мирослава починається о 8.30. Триває 40 хв. Більше уроків не передбачено. О 9.10 закінчується українська мова. Тема уроку: "Листи й поздоровлення".
—?У мене тут індивідуальні години, а у Пашківцях — основні, — каже Наталія Ярощук. — У зв'язку з демографічною ситуацією проводять індивідуальну форму навчань. Звісно, одного уроку замало. Треба більше працювати вдома.
У відділі освіти в одному уроці на день жодних порушень не бачать.
—?Якщо у класі менше п'яти учнів — проводиться індивідуальне навчання, що визначається наказом директора і затверджується місцевим управлінням освіти, — каже головний спеціаліст Старокостянтинівського районного управління освіти, молоді і спорту Тетяна Василюк, 54 роки. — Ми керуємося виключно нормативними документами.
У Грибенинській школі працює ще одна вчителька. Раз на тиждень викладає Мирославу англійську мову.
—?Я хочу, щоб було більше діток, бо мені скучно, — каже Мирослав.
У нього з усіх предметів не менше 10 балів.
В Україні цього року закрили 161 малокомплектну школу. Таких навчальних закладів є понад 4,5 тис. Понад 500 початкових шкіл мають менш як 10 учнів.
1 
1
Коментарі
1