— Це було, як страшний суд, — згадує хмельничанка 58-річна Валентина Євтушенко. — Я ставала серед ночі, з документами йшла на кухню і думала, що робити. Скільки принижень натерпілася в судах.
Валентина Петрівна 26 років працювала на кондитерській фабриці "Кондфіл"". Пакувала і переносила вафлі. 2001-го у неї діагностували обширний остеохондроз хребта з порушенням функції, дали третю групу інвалідності, 108 гривень пенсії і звільнили. Вона вимагала, щоб підприємство відшкодовувало за каліцтво, написала більше як півсотні звернень у Міністерство охорони здоров"я, прокуратуру, до уповноваженої з прав людини, в Адміністрацію президента, Верховну Раду, до суду.
— Профзахворювання встановлюється впродовж місяця, — каже Валентина Євтушенко. — Якщо є певні обставини, за 45 діб. Я ж доводила понад дев"ять років.
30 червня київський Інститут медицини праці встановив, що хвороба хребта пов"язана зі шкідливими виробничими факторами. Їх нарахували сім — робітниця переносила вафель понад норму, вага коробів утричі перевищувала допустимі норми, 80% робочого часу не могла відійти від конвеєра, його швидкість була завищена, робоче місце не акредитували кожні п"ять років тощо.
Разом з нею працювали шестеро людей. Усі мають хворі хребти. Написали листи президенту. Пояснюють, що не можуть доводити своє професійне захворювання дев"ять років.
— У мене пенсії 720 гривень, — розповідає Валентина Петрівна. — Майже всі ідуть на ліки. Мені мали б доплачувати 15 відсотків до зарплати за шкідливі фактори, додавати по два дні до відпустки. Буду подавати до суду на "Кондфіл"" і санстанцію. Вимагатиму компенсацію за лікування. А санстанція нехай відповідає за те, що дев"ять років не надавала висновку про моє робоче місце.
2 
1
Коментарі
2