До посольства США в Україні у листопаді зайшла 56-річна Жанетт Руаньйон. У руках вона тримала немовля. Сказала, що це її донька Вікторія, яка народилася в Києві. Хотіла повернутися на батьківщину.
Працівники посольства перевірили документи. Виявилося, що дитина народилася 10 листопада, а Жанетт прилетіла до Києва 12-го. Викликали міліцію. Дитину відібрали, а жінку звинуватили у торгівлі людьми й затримали на три доби.
Із Жанетт Руаньйон зустрічаємося біля Головпоштамту на майдані Незалежності. Вона невисока, натягує спортивну шапочку на каштанове волосся.
— Я жила в Канаді, звідти мої батьки, там теж бувають холоди, — каже Жанетт англійською.
У Києві вона мешкає в найманій квартирі. Каже, коли була у райвідділі міліції, її пограбували: зникли гроші, два мобільних телефони, кредитні картки, обручка. Запевняє, що там їй не давали їжі, на знайшли адвоката й перекладача. Сама не знає, що підписувала.
— Але до мене міліціонери ще добре ставилися, — каже американка. — Не били, хоч у коридорах бачила побитих людей. Мабуть, за мене посольство заступалося.
Жанетт Руаньйон живе у штаті Північна Кароліна. Вона — медсестра. Чоловік Гілард — офіцер американської армії. Два роки тому п"яний водій збив на смерть їхню 25-річну доньку Вівіан-Елен. Подружжя вирішило завести ще одну дитину. У Жанетт було кілька викиднів. Після цього Руаньйони почали шукати сурогатну матір, яка би виносила їм дитину.
— В Америці це звичайна річ, — пояснює Жанетт. — Але там це коштує сотні тисяч доларів. Ми вирішили знайти сурогатну матір в Україні. Попросила знайомого лікаря з київської клініки "ІСІДА" підшукати таку жінку. Передала в Україну генетичний матеріал від іншого подружжя.
Жанетт за порадою клініки репродуктивної медицини уклала угоду з 25-річною Олександрою Волочковою з Полтавщини. Американка переказала на її рахунок $20 тис., стільки ж заплатила медикам.
Руаньйон оформила свідоцтво про народження доньки. Дівчинку назвали Вікторією Руаньйон, батьками записали Жанетт і Гіларда. Однак міліціонери називають виношування дитини Олександрою Волочковою незаконним.
— Американка фактично купила дитину, — каже слідчий Олег Попович. — За українським законодавством сурогатна матір має право народити подружжю дитину лише тоді, коли ті нададуть власний біологічний матеріал. Генетичні батьки Вікторії — не Руаньйони.
Нині Жанетт хоче удочерити Вікторію. Але зробити це можна лише за рішенням суду. І тільки у випадку, коли дитину не захоче українська родина. Американка не розуміє, у чому її звинувачують.
— Я почуваюся зрадженою власною країною, — каже вона.
Прес-аташе посольства США в Україні Джон Салліван пояснює: його співробітники звернулися до міліції, бо документи Жанетт викликали сумніви.
Тимчасову опіку над Вікторією Руаньйон оформила заступник мера Києва Ірена Кільчицька. Дівчинка живе зараз у неї вдома.
— Я дуже вдячна Ірені, — говорить Жанетт. — Але я хочу забрати Вікторію в Америку.
Генеральний директор клініки "ІСІДА" Костянтин Лебедєв пояснює, що лікарі надають лише медичні послуги клієнтам. Із правових питань не консультують. Договір про виношування дитини Жанетт уклала з Волочковою, а не з клінікою.
Iноземці всиновили 1178 українських дітей
За перших дев"ять місяців цього року в Україні всиновили 2466 дітей. Із них 1288 — українці, 1178 — іноземці. Цю інформацію надав в. о. міністра у справах сім"ї молоді та спорту Віктор Корж.
— Іноземець може всиновити українську дитину, якщо вона перебуває щонайменше рік на обліку. І якщо за цей час жодна українська сім"я не захотіла її всиновити. На це потрібно три-чотири місяці, — пояснюють у Державному департаменті з усиновлення та захисту прав дитини. — Перевага надається подружжю та родичам дитини.
Іноземці мають подати до департаменту з усиновлення довідку про зарплату, копії свідоцтва про шлюб та паспорту, висновок про стан здоров"я, згоду партнера у подружжі на всиновлення, довідки про наявність судимості та житлово-побутові умови, дозвіл із батьківщини на в"їзд та проживання всиновленої дитини, зобов"язання заявника у місячний термін поставити дитину на облік у дипломатичне представництво України у тій державі.
Галина ОСТАПОВЕЦЬ
Коментарі
1