"Я б дуже хотів. Мало того, я вам скажу, що в наших планах, я дуже хочу, щоб це збулося, - електронна країна. Ми спочатку від цієї ідеї, чесно кажучи, і вирішили йти в політику, і вирішили перші кроки комунікувати саме так, як ми комунікуємо з суспільством. Тому що я вважаю, що так комунікувати повинні всі топові менеджери країни. Люди повинні в будь-який момент в телефоні поставити запитання чиновнику". Ці слова належать тоді ще кандидату в президенти Володимиру Зеленському.
Наразі в Україні створена певна база для впровадження глобального проету "Е-Україна". Зокрема, в Україні зараз доступні в режимі онлайн 125 електронних послуг держави. Серед найпопулярніших – отримання виписки про земельну ділянку та довідки про несудимість, оформлення житлових субсидій. Але це дрібниця.
По факту цифрова країна - це мінімум паперових документів, мінімум контактів людей та чиновників. Натомість максимальна швидкість та прозорість процесів.
Пазл навряд чи складеться без ID-картки без ЕЦП (Електронного цифрового підпису). Її повинен мати кожен українець. Це основний документ, за допомогою якого можна ідентифікувати особистість. І це не лише внутрішній паспорт для громадян. З допомогою такої пластикової картки можна робити майже все: підписувати документи, брати кредити, голосувати, отримувати пільги та послуги. Також – залогінитись у будь-яку базу даних і побачити інформацію про себе, своє здоров'я.
Одним словом, картка суттєво спрощує життя, адже не потрібно нікуди ходити. Є ID-картки і в українців. Але цей процес перебуває в зародковому стані. На відміну від європейських країн ця картка недостатньо функціональна. Для того, щоб отримати якусь адміністративну послугу, у власника ID-картки обов'язково запитають папірець про реєcтрацію. Не дивно, що цю пластикову картку з надто обмеженим функціоналом та примітивним захистом отримали лише 3 мільйони українців.
Аби запустити проект "електронної країни" чи "країни у смартфоні", потрібно аби ID-картки мали хоча б половина населення країни. Єдиний варіант - держава має забезпечити усіх українців картками ідентифікації безкоштовно. Так вважає один з топ-менеджерів компанії INDUSTRIAL INNOVATION GROUP (IIG) Андрій Первушин.
Власне, він не приховує, що IIG може взятися за створення технологічного базису глобального проекту "Е-Україна" - ID-картку. Можливості є. Компанія з українським корінням та світовим ім'ям. Саме IIG ще у 2008 році зробила перший український біометричний паспорт, аналогів якому за рівнем захисту не існує й досі.
"Біометричний паспорт, як і багато інших електронних документів, були готові до видачі ще у 2012 році. Нами вперше у світі було розроблено та виготовлено електронне посвідчення водія. Коли ми його відправили на випробовування в незалежну сертифіковану лабораторію FIME, то експертам довелося спеціально для цього продукту розробляти методики випробувань і лише потім їх проводити", - розповідає президент ТОВ "Поллі-Сервіс" Ігор Попович.
Не дивно, що свого часу компанія IIG виграла контракт і забезпечила електронними паспортами офіцерів Interpol та продукцію всесвітньовідомої компанії De Beers, яка видобуває діаманти. А розроблені технології голографічного захисту випередили навіть Швейцарію. Загалом, продукція української IIG постачається у більш ніж 10 країн світу на всіх континентах. Їхніми ID-картками користуються громадяни Молдови, Узбекистану та Киргизії. А в Кенії взагалі створено демографічний реєстр населення, куди закладені дані всіх мешканців країни.
Залучення до створення ID-картки вітчизняного виробника - це питання безпеки. Адже процес має проходити під контролем силових структур аби уникнути виробництва ID-карток для терористів чи інших кримінальних авторитетів.
"Ніякі іноземні компанії у якості партнерів та помічників Україні не потрібні. Нам потрібні лише постачальники деяких комплектуючих, комп'ютерів, окремих технологій - це ті вироби та технології, які ми самі не розробляємо, а використовуємо як олівці чи ручки. Все решта Україна здатна зробити своїми силами", - говорить представник IIG Андрій Первушин.
Якщо самим не пройти цей шлях, ніхто інший не створить "Е-Україну". Тим більше для цього є не лише досвід, технології, а й одні з найкращих ІТ-спеціалістів. І хто зна, можливо, проект електронної країни може стати основою для створення української "силіконової долини"?
2 
1
Коментарі