З 16 січня 2021 року сфера обслуговування має перейти на українську. За порушення будуть штрафувати, але до цього доходитиме дуже рідко, вважає співкоординатор ГО "Простір Свободи" Тарас Шамайда. Абсолютна більшість працівників вивчали українську або чули її від оточуючих. Тому обслуговувати нею зможуть.
"Закон спрямований на те, щоб мова повноцінно виконувала свої функції. Стаття 30, яка набуває чинності 16 січня 2021-го, в першу чергу про право кожної людини в Україні отримувати інформацію і послуги державною мовою. Це сприятиме більшому вжитку української. Такі вимоги діяли вже раніше на транспорті, в охороні здоров'я та освіті. Обслуговування українською має бути за замовчуванням. Це не означає, що неможливо обслуговувати іншими мовами. Меню в ресторані, каталог товарів чи послуг, користувацька інструкція мають бути україномовними", - розповів Gazeta.ua Тарас Шамайда.
Якщо клієнт хоче, щоб його обслуговували іншою мовою - його бажання абсолютно законне. Втім, мова має бути прийнятною для обох сторін, адже надавач послуг не зобов'язаний володіти усіма мовами світу. Обов'язковою є лише українська.
"Закон має дуже м'які механізми. Якщо громадянин вважає, що його права в отриманні послуг державною порушені, то пише скаргу уповноваженому із захисту державної мови. Той може призначити перевірку, а потім дати попередження з приписом усунути порушення протягом 30 днів. Це максимальна санкція. Лише якщо той самий заклад чи надавач послуг вдруге протягом року отримає скаргу, то отримає штраф – до 6800 грн. Для дрібного бізнесу - це відчутна сума, але для великого – не значна. Інша річ – репутація. Система попереджень, а потім штрафів є оптимальною", - каже активіст.
Уповноважений із захисту мови Тарас Кремінь каже, що будуть організовані рейди по різним закладам аби спонтанно перевіряти дотримання закону. Чи є у цьому потреба і ресурси?
Думаю, уповноважений мав на увазі перш за все взаємодію із громадянським суспільством. Є багато громадських активістів, які хочуть, щоб їхні права були надійно захищені. Небайдужі громадяни можуть приходити і фіксувати ці порушення і вже надсилати скаргу уповноваженому.
Додатково його офіс може надавати якісь роз'яснення, як краще подавати скаргу. На сайті вже розміщена електронна форма. Це буде підштовхувати заклади до українізації. Ведуть роз'яснювальну роботу й громадські організації. Друкують та розповсюджують пам'ятки, відеоролики щодо цього.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мовний омбудсмен прокоментував штрафи
Чи достатньо зараз робить держава для розвитку української?
Сказати прямо, що нема системних дій не можна. Так, вище політичне керівництво держави та урядовці на відміну від попередньої влади більш байдужі до цього питання.
З іншого боку, попередня влада прийняла базовий закон про мову. Встигли внести зміни у закон про телебачення і радіомовлення стосовно квот на україномовні пісні, радіопрограми, телеефір, у закон про освіту. Цього достатньо.
Відкритим залишається лише питання належного виконання. Про це влада відносно дбає. Наприклад, призначили уповноваженого. Його офіс працює дуже активно, особливо враховуючи скромні можливості. Зібралась команда людей, які здійснюють моніторинг становища і захист мови, комунікують з громадськістю, медіа, бізнесом.
Слабенько працює міністерство культури та інформаційної політики. Не розробило програми популяризації державної мови, не відкрило безкоштовних курсів української. Хоча заявляють, що планують це зробити, лишень відстають.
Знаємо, що провалилася спроба повернути російську мову для іноземних студентів. А 2020 року вже за Зеленського конституційною більшістю ухвалили закон про повну загальну середню освіту, який продовжив лінію законів про мову і про освіту. В ньому чітко закріплена вимога ведення освітнього процесу українською, покладається відповідальність за це на вчителів та керівників закладів. Бачимо ситуації, коли викладачі відмовляються вести пари українською, гримають на студентів у відповідь на зауваження. Коли спливають конкретні факти то директори встають на бік учнів і української мови і таких викладачів звільняють чи карають. Цьому сприяє не лише громадська думка, а й розуміння персональної відповідальності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Отримала догану викладачка, яка вела заняття російською
Чи варто приймати ще якісь норми аби посилити вплив української?
Меж вдосконалення немає. Існує проблема з телебаченням. Воно, як чинник який формує мовне середовище, має бути україномовним. Не повинно бути ніяких двомовних передач. Це наслідки компромісів, зокрема із власниками каналів - олігархами, на які був змушений піти парламент попереднього скликання. Це забезпечило гарантовані голоси для мовного закону. По-справжньому телебачення стане україномовним за законом з 2024 року, але тоді, можливо, вже остаточно поступиться інтернету. Було б добре, наприклад, щоб телебачення стало україномовним уже зараз, а не через 4 роки. Але нинішня влада не здатна це зробити, тому оптимально просто не чіпати мовне законодавство. Чинних законів більш ніж достатньо, щоб створити цілісний україномовний простір. Головне, щоб вони виконувалися.
Частина нардепів намагаються скасувати або значно урізати закон про мову. Можуть добитися успіху?
Поки спроби ревізії закону не проходять. Бачимо, що парламент або не розглядає їх, або відхиляє на різних етапах, як, наприклад, проєкт Бужанського про зрив переходу шкіл на українську мову. Це при тому, що була певна негласна підтримка з Банкової.
Нині успіх таких ревізій залежатиме від конфігурації влади, від того яку позицію займе більшість "Слуг народу", президент Зеленський. Інші фракції, окрім ОПЗЖ, не голосуватимуть за такі речі, як не голосуватиме за них і багато "слуг". Я оптимістично налаштований, бо нині панують проукраїнські суспільні настрої. Навіть люди байдужі до мови не схвалюють втручань у мовний закон.
Він став наслідком багатьох років дискусії в політичному, громадському середовищі. Завершив період невизначеності, що тривав з часів здобуття незалежності. Громадська думка підтримує закон про мову, як ніколи, адже він виявився вдалим. З одного боку захищає права і гарантує отримання послуг рідною мовою, з іншого містить низку компромісів, які роблять його дію м'якою і поступовою.
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення перевірила, як 19 телеканалів дотримувалися мовних квот у жовтні та листопаді.
"На каналах "Еспресо", НЛО, "Індиго", М1, "ХСпорт", "Рада", "Прямий", ТЕТ, "ПлюсПлюс", "Піксель TV", ZOOM частка програм українською мовою в час із 7:00 до 22:00 становила 100 відсотків. Найменший показник був зафіксований у телеканалів НТН – 85 відсотків - та "Ентер фільм" – 81 відсоток", - повідомила членкиня Національної ради Олена Ніцко.
Нормою законодавства є щонайменше 75% передач державною мовою. Новинні випуски всі канали готують 100% українською мовою.
3 
1
Коментарі