"Не можна робити вигляд, що пляжного гетто україномовної пісні не існує – згадайте Крим і Донбас" - Ягольник

"Узагальнений play list пляжної музики на провідному українському морському курорті 2017 року мені нагадав часи, коли Крим ще не був окупованим Росією, а у Наталі Могилевської з Владом Ямою йшов тур "Этот танец" - та ж тотальна російськомовна попса, яку пропагує "Русское радио" (зокрема деякі російськомовні наші), плюс шансон, ретро та зарубіжні хіти", - написав український музичний продюсер Олександр Ягольник у своєму блозі на сайті "Обозреватель".

"З одного боку, нібито пробили патріоти квотний закон щодо радіо- та телеефіру і нібито більш-менш він виконується, а свідоме громадянське суспільство ще не так втомилося, щоб за цими ефірами слідкувати. По Facebook видно, скільки вже з'явилося і щотижня з'являється цікавого україномовного музичного матеріалу. А з іншого - зовсім свіжа історія".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий закон "Про освіту" дозволить викладання недержавними мовами за державний кошт

Музикант розповідає про цьогорічний відпочинок у курортному селищі Лазурне на Херсонщині.

"Відповідально можу стверджувати: у найкращому випадку україномовну пісню на пляжі можна було почути 4-5 разів на добу. І то, якщо сильно пощастить. А між тим загально йдеться про час з дев'ятої ранку до третьої ночі. Враховуючи усі дискотеки, клуби, ресторани різного калібру, а також пляжні кафе та гучномовці, чи то пак колонки. І це - навіть попри з успіхом проведений у регіоні поп-фестиваль "Чорноморські Ігри", який відродив "батько" "Таврійських Ігор" Микола Баграєв. Де рівень виконавців і виконавської майстерності був ніяк не гіршим, ніж у концерті "Хіт Конвейєр" на Співочому полі в Києві".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ведучий пояснив, чому вигнав гостя, який принципово не хотів розмовляти українською

Ягольник пише про те, що найбільше кидалося у його продюсерські очі.

"Пляж, сонце і море, де людина з родиною - на відпочинку. Всі розслаблені та щиро сповнені морських радостей. І саме тут, під блакитним небом і жовтим піском, дуже м'яко й лагідно, у вигляді невигадливих "Музыка на-а-ас связала, тайною на-а-ашей стала" (чи вишуканіших "Мы вдвоем, все на свете вместе переживем и когда-нибудь в один день умрем мы вдвоем") на усім відому музичність нашої нації - на превелику радість кремлівських гуманітаріїв гібридноі війни на кшталт Суркова - накладається витончений прес російської пропаганди та стилю мислення "мы же братья". При цьому, зауважте: без музики на пляжі - ніяк. Пляжна музика як необхідне складове тло для індустрії заробляння грошей у барах, ресторанах, торгівлі та численних пляжних послугах (батути, горки, "плюшки", "банани з переворотом", "банани без переворотів", "парашути на 2-х , на 3-х еtc). Моя збентеженість і стурбованість пляжним гетто україномовної пісні заради того, щоб звернути увагу суспільства на глибший аспект, де принципово не хотілося б програвати - у боротьбі за морально-вольовий дух нації, який піднімає чи пригнічує пісня".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Василіса Фролова попросила пробачення в української мови

Продюсер описує своє спілкування з місцевими, які відповідали за музику.

"Усі казали щось типу "а української пляжної музики немає", "ми ж і так Олю Полякову і Верку Сердючку крутимо, а Лорак з Повалій - ні", "немає хороших пісень", "ми в політику не ліземо, що є, то є", "беремо збірки, де нема" тощо. Далі, коли запитував, а чи хотіли ви ту українську пляжну музику знайти в інтернеті, підготувати для літа новинки слухачам, принаймі якісь українські хіти мали б бути з інших років (хоча б всім відома "А я на морі" Mad Heads)? Ті з хлопців, хто ризикував продовжувати розмову, врешті погоджувалися, що ні, вони не шукали, бо часу не було. Тобто - всі пливли за течією, у своїй зоні комфорту й громадянської гідності. Те, що 2017-го українська пісня по суті виявилася запханою на пляжне гетто – херсонським beach boys було глибоко байдуже і приниженням не здавалося. Частково "рятували ситуацію" ресторанні музики, котрі щодня щось з українського співали на замовлення, але день на день був не схожий, і в цифрі 4-5 раз на добу мною це враховано".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Звільнили касирку, яка вважала російську мовою Євросоюзу

"Панове, щось треба робити з тою "зоною комфорту" тих, хто впливає на публічний пляжний простір. Хтось мав би покласти край пляжному гетто україномовної пісні. Я задумався, от тільки хто б це міг бути хоча б теоретично? Мінкульт? Бо пляжне гетто україномовної пісні на фоні "сплошного русского языка" - це розквіт суржика та паплюження української духовності й ідеалів Майдану? Можливо, але боюся, це нереально - вони знайдуть собі купу інших, важливіших справ. Мінпропаганди? Бо пляжне гетто україномовної пісні пригнічує морально-вольовий дух? Боюся, і тут це поки що мало реально з ментального погляду. Як сказав один із замміністрів того секретного відомства якось у "Право на владу" на "1+1": "Ми зайняті створенням і розвінчуванням фейків". МВС? Бо саме поліції доручено контролювати порядок на пляжах і курортах? Уявляю очі (й хід думок) поліціянтів, що працюють по 12+ годин на добу, якщо хтось з відпочивальників Лазурного раптом ризикне поскаржитися на "тотальний "Владимирский централ" и "Рюмку водки на столе", сказавши, що має право послухати замість цього "Танці на воді" на М1. Мінмолодьспорт? СБУ?".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Дитина має формуватися в одномовному оточенні" - Сашко Лірник

"Словом, у мене немає ідеї, яка з українських державних інституцій в роки гібридної війни мала б опікуватися поверненням української пісні на українські ж пляжі. Але разом з тим є чітке розуміння, що культуркампф за свою пляжну музику на своїй території стосується не тільки прогресивної української шоу-індустрії, адже це серйозна діра в загальній українській обороні. І свідоме українське громадське суспільство має відповідно реагувати. Навіть перепостом. Більше не можна робити вигляд, що пляжного гетто україномовної пісні не існує – згадайте Крим і Донбас. Єдине, що я обов'язково зроблю в підтримку пляжної україномовної пісні як член громадської ради "Українського агенства авторських та суміжних прав" і, думаю, знайду в тому підтримку української авторської спільноти. Коли в УААСПі відбудеться останнє обговорення #Закону про роялті , я внесу пропозицію законодавчо закріпити серйозну податкову знижку тим з узагальнених пляжників, в кого українська пісня звучить не менше 40 відсотків. Може хоч це якось спонукає пляжних ді-джеїв ментально дістатися до тої зони гідності, де україномовна пісня – господар (як у готелях Туреччини місцева пісня навіть попри 100-відсоткову Ru-аудиторію), та в наступні роки ретельніше готувати свій пляжний плей-лист".

×