Провідні українські діячі науки і культури звернулися до президента Петра Порошенка з проханням оголосити 2018-й Роком утвердження державної мови. Про цю ініціативу кореспондент Gazeta.ua розпитав у голови Всеукраїнського комітету захисту прав політв'язнів, Героя України Степана Хмари, який теж підписав звернення.
Навіщо потрібен Рік утвердження державної мови?
Говорячи медичною термінологією, щось має стати подразником для суспільства. Добре, що про це будуть говорити. Українська мова – це основа громадянства в Україні. В законах про громадянство України це написано. На жаль, деякі національні меншини, замість нагадати, що на цій землі сформувався український етнос, перекручують закон.
Що треба зробити для державної мови найперше?
Мова повинна бути утвердженням національної честі й гідності. Для цього наші громадяни мають докладати зусилля. Кожен зобов'язаний знати державну мову і намагатися використовувати у публічній сфері, особливо в урядових установах, користуватися саме нею. Вона, згідно з Конституцією - єдина. Особливо ця вимога стосується молодшого покоління. У суспільстві виникають непорозуміння, коли багато людей не придають значення тому, яку роль відіграє в державі мова. Тільки мова зміцнить нас, і ми будемо сильнішими.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 тисяч чиновників мають заговорити українською - Слабошпицький
Яка причина того, що ми опинилися в ситуації, коли доводиться боротись за державну мову, її утвердження?
У цьому зацікавлений наш споконвічний ворог - Росія. Дуже важливо пам'ятати, що без української мови не буде держави. Це - аксіома. Але це повинні усвідомити всі громадяни, навіть російськомовні. Особливо зараз, коли зовнішній агресор, окупант захопив частину нашої держави, вбиває наших громадян. Ворог використовує російську мову як політичне знаряддя. Пам'ятаєте слова: "Где русский язык, там Россия".
Чому долучилися до цієї акції?
Схиляюся до думки, що культурні діячі, митці та політики повинні давати приклад у всьому – насамперед, молоді. А молодь – це майбутнє не тільки української мови, а й держави. От наприклад, мені дуже прикро, коли бачу, що молодь пасивна. Приміром, чому вузи на довготермінових канікулах, а студенти не протестують, а тихенько розійшлися по домівках. Мала би бути студентська акція протесту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Оголосити Рік державної мови - означає визнати проблему - депутат
Чому президент досі не оголосив 2018-й Роком утвердження державної мови, хоч у кінці минулого року до нього кілька разів зверталися з цим проханням?
Дійсно дивно, але Петро Порошенко чомусь мовчить. Можна пригадати, що 2016-й в Україні ним був оголошений Роком англійської мови. А оголосити 2018-й Роком утвердження державної мови не наважується. Хоча це давно потрібно було зробити. На жаль, виглядає на те, що він використовує українську мову для того, щоб перебувати при владі, для свого піару.
26 січня звернення до президента Петра Порошенка з проханням оголосити 2018-й Роком утвердження державної мови підписали 74 провідні українські правозахисники, науковці, письменники, митці та видавці. Серед них Степан Хмара, Герой України, голова Всеукраїнського комітету захисту прав політв'язнів, кавалер ордену Свободи; Левко Лук'яненко, Герой України, правозахисник, письменник, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка; Віра Агеєва, літературознавець, доктор філологічних наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка; Іван Марчук, живописець, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, кавалер ордену Свободи; Лариса Масенко, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", доктор філологічних наук; Володимир Шаповал, правознавець, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, член-кореспондент НАН України та інші видатні діячі країни.
10 листопада 2017 року своє звернення уклали 178 народних депутатів України. 16 листопада його підтримав Комітет з питань культури і духовності Верховної Ради. 6 грудня свій лист із підтримкою ініціативи до Адміністрації президента направили 36 громадських діячів, вчених та діячів культури. Через десять днів своїм зверненням долучилась ініціативна група "Першого грудня", а 20 грудня Світовий конгрес українців.
3 
1
Коментарі