"Російськомовний репертуар дає співакам більше надій, ніж дивідендів" - музикознавець

Ірина Білик, Таїсія Повалій, Ані Лорак, Віталій Козловський, Потап, Марічка Яремчук, гурт "Бумбокс" - виконавці з великого числа тих, які завоювали собі ім'я українською мовою, а згодом перейшли на російськомовний репертуар. Чому це робили і як це відбивається на їхній творчості, розповідає виконавчий директор фестивалю "Червона Рута" Мирослав Мельник.

- На гребені національного підйому, в період становлення незалежності багато співаків звернулися до української мови. Перехід на російську був зумовлений можливостями, які, на їхній погляд, мали би з'явитися - вийти на російський ринок, стати цікавими тим організаторам на українському ринку, які просувають російський продукт. Як на мене, ці музиканти також хотіли позбутися комплексу меншовартості - так, як приїхавши з села до міста, хтось соромиться звертатися українською.

- Хто перейшов на російську, - каже Мельник - думали, що отримають більші дивіденди, ніж насправді отримали. Ані Лорак потрапила на російський ринок, з'явилися якісь виступи з Кіркоровим, зйомки у фільмах. Але щось не видно, щоб вона там добре закріпилася. Вєрку Сердючку там спочатку прийняли, а потім - раз і зникла. Бо перекрили їй інформаційні канали. Інформаційним ринком керують централізовано. Достатньо, аби хтось вирішив, що виконавець не потрібен - і ви більше його не побачите. Російська музична індустрія орієнтована на експансію, а не та те, щоб запрошувати до себе конкурентів. Щоб потрапити на їхню сцену, треба пройти багато етапів, постійно мутувати.

На думку Мирослава Мельника, з переходом на російськомовні пісні наші музиканти перейняли й іншу стилістику, пострадянський спосіб музичного мислення:

- За часів Союзу Росія була законодавцем моди у поп-музиці серед республік. Коли все розпалося, вона продовжила розвивати цей напрямок, його вокальні прийоми, манірність. Перехід українських виконавців передбачає застосування цих прийомів. Ірина Білик багато в кого асоціювалася з українською Мадонною. У своїй стилістиці гарно виглядала з українською мовою. Піймала стан, який могла б розробляти. Але пішла у салонну російськомовну музику з гострими переживаннями - жорстокий міський романс, охі-ахі. Ментально нам така музика невластива. Не уявляю, щоб російською заспівала Лама. Мова і стилістика звуковидобування у неї дуже поєднані. Це так само, якби "Брати Гадюкіни" заспівали російською. В творчості багато залежить від тембрового звучання і фонетики".

×