Від праслов'янського слова "клицати" нині ми маємо гарне слово "кликушество". Початково так називали біснуватих жінок, в котрих начебто вселився диявол, бо вони верещали і пускали з рота піну. З часом значення цього поняття видозмінилося – Ушаков подає його переносний сенс як "нестриманий, пристрасний і безтактовний політикан". В українській це слово чогось не прижилося. А дуже, я вважаю, дарма. Кликушество у нас в крові – особливо, коли йдеться про те, щоб не словом, а ділом.
Читаючи щодень розлогі патріотичні опуси про українськість та європейськість, що, на думку багатьох, є поняттями синонімічними, я часто задумуюсь, що стоїть у людей за цим щирим переконанням. Бо таке враження, що і про мову, і про її розвиток усі згадали тільки тоді, коли провладні індивіди видали фільчину грамоту про другу державну. Тепер ми публікуємо прекрасні статті про любов до рідної мови, котрі здатні вичавити сльозу навіть з пофігістів, і доводимо усім, що українська – найпрекрасніша в світі мова, котра робить всіх нас добрішими. Однак, коли ніхто недоторканність єдиної державної мови не чіпав, питанням банальної популяризації української серед населення цікавились одиниці.
Що потрібно, аби мова розвивалась? Її варто активно вживати у всіх сферах нашого життя. Часто це непросто – он і українських видавців хочуть обкласти новими підвищеним податком, що робить книжкову справу в Україні, де-факто, збитковою. Але звернімося до сфер, куди свою лепту може привнести кожен охочий свідомий українець. Недавно у Росії погрожували закрити російськомовну Вікіпедію через те, що не поділили щось із своїм законодавством. Ніхто нічого врешті не закрив, але я зацікавилась справами Вікіпедії української. Аби перевірити, наскільки ефективним є доступ до потрібної мені інформації рідною мовою, я обрала об'єкт максимально аполітичний, і при цьому популярний, - кіно, а саме "8 ?" Федеріко Фелліні. Вбиваю в пошуковик те, що мене цікавить, англійською. Вікіпедія пропонує велетенську статтю про класику світового кінематографу з усіма подробицями. Обираю в переліку еквівалентних статей іншими мовами російську - і бачу також досить розлогу статтю. Обравши українську, я побачила один (!) абзац стислого опису, при тому що і хорватською, і іспанською, і німецькою мені пропонували в кілька разів більше інформації. Щоправда, турецькою, наприклад, реляція про фільм уміщалася в один-єдиний рядок. Але ж то турки. А як же ми?!. А якщо, скажімо, я не володію жодною мовою, крім рідної, а мені необхідна саме ця інформація, і бажано якнайшвидше? Сумно те, що така ситуація виникає постійно – вміст української Вікіпедії не просто бідний – часто він просто нульовий.
Між тим, редагувати текст Вікіпедії може кожен - на це не потрібен держдозвіл, за це ніхто не платить податків. То у чому проблема? Зауважу, що перекладати необхідні статті необов'язково з російської, якщо вас верне від такої думки, – є чудові джерела англійською й іншими, до кольору до вибору, мовами. І це стосується україномовного інтернет-контенту загалом, адже замість виголошувати закличні гасла про єдність українського народу, можна просто мовчки щодня вкладати щось суттєве, а не словесне, у її розвиток.
3 
1
Коментарі
21