пʼятниця, 23 травня 2014 21:36

Забороняти українську мову в Криму - безрезультатно

Забороняти українську мову в Криму - безрезультатно
Вокзал у Сімферополі: kudarom.com.ua

"Був у відрядженні в Донецьку, там зараз небезпечно українською говорити, побити можуть", - каже знайомий.

Я пригадав, як пару місяців тому зайшов у крамницю у Львові. Переді мною скуплявся високий молодик. Він говорив російською, причому з московським акцентом. Літня продавщиця відразу перейшла на російську.

Істеричні стенання пропутінських ідеологів "об ущемлении прав русскоязычного населения" й "оголтелую украинизацию" були тільки ширмою для прикриття імперських задумів. В умовах прямої агресії в Криму та роздмухування сепаратизму на Сході українська мова стає для них найнебезпечнішою зброєю. Вони ж бо розуміють, що мова кожного народу є його найбільшим скарбом, через неї передається історична пам'ять, культура, ідентичність її носіїв. Слово, мовлене рідною мовою, дає могутній імпульс відродженню нації.

Недарма Тарас Шевченко закарбував полум'яні рядки:

Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос - більш нічого.
А серце б'ється - ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!

Мабуть, тваринний страх перед національним відродженням українців спричинив заборону викладання української мови у школах окупованого Криму з нового навчального року. Вчителі-україністи перекваліфікуються на русистів. Питається: а навіщо тоді самозванці оголосили українську державною мовою автономії поряд з російською і кримськотатарською? Певно, про людське око.

Зрозуміло, що будь-яка мова є природним явищем. Це як сонце, квіти, річка… Забороняти таке - щонайменше неконструктивно. Та й за останні 300 років нашу мову забороняли сотні разів - нічого з того не вийшло. Вона все одно жила і розвивалась і завжди була наймогутнішим чинником консолідації українців, де б вони не жили – у Полтаві, Коломиї, Чикаґо чи Мельбурні.

Це розуміли найкращі сини й дочки народу, які несли натхненне слово в маси, передавали мовні скарби від покоління до покоління. Як, скажімо, Леся Українка, яка писала: "Слово моє, послужи воякам. Краще, ніж служиш ти хворим рукам".

Тож маємо пам'ятати: що ширшим буде коло вживання нашої мови, то свідомішими будемо своєї історичної місії: національного відродження. Кожне слово - це наш бойовий набій в ідеологічній війні з російським імперіалізмом.

 

Зараз ви читаєте новину «Забороняти українську мову в Криму - безрезультатно». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути