Рішення про позику приймає комп'ютер
— Гроші треба на вчора, а на роботі й вухом не ведуть, — говорить 38-річний Олександр Лисенко з Борисполя Київської області. У серпні почав утеплення будинку й ремонт даху. На все потрібно було 45 тис. грн.
Вирішив позичити до холодів потрібну суму. За три місяці збирався повернути кошти.
— Тягнути до морозів не міг, — говорить. — Позичати в родичів і друзів не хотів. Зазвичай з позикою від них ідуть недолугі поради.
У будівельному магазині побачив столик від "Альфа Банку", де пропонують кредити до 80 тис. грн.
— Гарно розказали, дали картку, яка одночасно є ще й карткою знижок у магазині. Розпитали про доходи мої, дружини, взяли номери телефонів наших робіт, зробили копію паспорта, ідентифікаційного номера, попросили встановити додаток на телефон. Наступного дня прийшло повідомлення — дають кредит. Аж 100 гривень. Працівник банку сказав, що нічого не може зробити. Мовляв, програма так вирішила.
Звернувся у Приватбанк. Отримує через нього зарплату й має кредитку на 15 тис. грн. Там прийняли заявку на збільшення кредитного ліміту, заново сфотографували. Наступного дня отримав можливість взяти 20 тис. грн. У перші 55 днів відсотків не знімають. Далі — 3,5% від позиченої суми.
— А за зняття цих грошей — 4 відсотки. Це означає, що за користування їхніми 20 тисячами за три місяці мав заплатити півтори тисячі. З них 800 гривень за зняття готівки, а 700 — відсотки. Дорого. Та й суми цієї мені не вистачало, — розповідає. — Дружині відкрили кредит на 10 тисяч. Але й цього було мало.
Звернулися в Монобанк — установили додаток, сфотографували паспорти та ідентифікаційні номери. За 10 хвилин нам виділили по 10 тисяч. Я попросив більше. Сфотографував техпаспорт на машину й на хату, відправив. Накинули ще десятку.
За три місяці Олександр повернув борг у два банки. Переплатив 1400 грн.
— Відсотків не сплачував, вклався у пільгові терміни. Це лише плата за зняття готівки та пересилання кредитних коштів, — пояснює Олександр Лисенко. — Вже відбив цю суму за три місяці опалювального сезону. Раніше дуло в хаті з усіх дірок і ми витрачали 300–320 "кубів" газу на місяць. А зараз 210–230. Це приблизно 600–800 гривень економії.
32-річній Юлії Ситник із Києва відмовили в кредитних спілках. У банку запропонували кредитку на 1 тис. грн.
— А мені треба 20 тисяч на встановлення зуба, — говорить. — Банки відмовляли, бо був непогашений штраф із 2012 року за аварію, — розповідає Юлія. Вона в декретній відпустці, доглядає 2-річну доньку.
Знайти роботу на місяць за 20 тис. грн Юлія не змогла. Позичити немає в кого.
— Просила у друзів. А вони питають, коли й чим віддаватиму. А я не знаю. Зробила оголошення в під'їзді і ще трьох, що прибираю. Але глухо, ніхто не дзвонив.
Виставила на продаж 12 пар своїх штанів, десяток кофт, три пуховики, п'ять пар взуття. Знижувала ціни кожні два дні, доки не продала. Вторгувала 4,5 тисячі. Потім збула дитячий возик у комплекті зі стільцем для малюків і ванною за півтори. Як заходила в кладовку за коляскою, надибала п'ять ящиків фірмової горілки. Це мені перепало, коли працювала в алкогольній компанії. З 2013-го нетронута стоїть. За пів ціни віддала сусідові з першого поверху, що самогоном торгує. Частину в інтернеті виставила. За тиждень отримала 5 тисяч гривень. Домовилася зі своїм дідом про допомогу. Вигнали його "Волгу" на стоянку, а гараж на Харківській на пів року здала. Ціну знизила на третину — до 2,2 тисячі з урахуванням електрики й охорони. Орендар подзвонив наступного дня. Плату з нього взяла зразу за три місяці.
Юлія за три тижні назбирала 18,5 тис. грн.
— Півтори тисячі виклянчила в лікаря в розстрочку, — говорить. — За кілька тижнів зароблю.
Ломбард щодня нараховує 75 гривень
— Донька закомандувала весілля, а грошей немає другий рік. Уже сват приїжджав. Каже, давай по-скромному — по півтори тисячі доларів скинемося, — розказує Олег Гончаров, 58 років, із Золотоноші Черкаської області.
— Продав новий диван із залу за 10 тисяч гривень. Узяв ноутбук, який купив торік за 20 тисяч синові. І новий стаціонарний комп'ютер із роботи за 30 тисяч. Поніс у ломбард. Отримав 25 тисяч гривень. Щодня нараховують 75 гривень відсотків. За три місяці віддам не 25, а майже 32 тисячі. Та про позику не шкодую. Донька щаслива.
"Віддаємо шість тисяч відсотків"
— У квітні із чоловіком втратили роботу через карантин. Його звільнили із СТО, мене — з ресторану. Перебивалися підробітками, — говорить Ольга Васильєва, 41 рік. Винаймають квартиру в Києві. Мають двох дітей. — Щомісяця тягнули зі своїх кредиток по 6–7 тисяч. Переїхати нікуди. Наш Донецьк окупований, батьки чоловіка живуть із нами.
У грудні Васильєви мали 140 тис. грн боргу. Кожен із травня змінив по чотири роботи.
— Все одно живемо в мінус. Разом заробляємо 30 тисяч, а витрачаємо 42. Щомісяця 6 тисяч гривень відсотків віддаємо банкам. Якщо їх не платити, нарахують пеню. Про те, щоб віддати тіло кредиту, поки що не йдеться.
3 
1
Коментарі