Як українські ЗМІ відреагували на нічию з Туреччиною

Товариський матч збірної України з Туреччиною завершився "сухою" нічиєю - 0:0.

Gazeta.ua зібрала думки українських спортивних ЗМІ щодо результату цієї зустрічі.

Футбол 24 відзначає перший тайм від омолодженої національної команди:

"Найстаршим з гравців основи був 29-річний Євген Коноплянка. Відразу 7 футболістів ще не вийшли з молодіжного віку – від 19 до 22. Так, Туреччина Луческу – це звичайний середнячок єврофутболу, який не здатен поки претендувати на серйозні перемоги. Однак Україна видала відмінний перший тайм непростого спарингу на полі (городі?), яке навіть для товариської гри не годилось. Класний пресинг, розгублений суперник, безліч цікавих атак і небанальних задумів. Лише на старті матчу трохи зайвого дозволили туркам, а потім крамничку прикрили.

Дещо неоднозначно виглядали наші атакувальні гравці. Від Циганкова завжди очікуєш більшого, втратив блискучий момент. Водночас за нормальних умов він заробив би для нас чисельну перевагу за фол на собі. Віктор у збірній поки не почувається тим лідером, як у Динамо, і ніби боїться забагато тягнути на себе. Травма Ярмоленка дозволила йому відчути себе гравцем основи у двох поспіль матчах. Наразі динамівець довго запрягає, але вже анонсував, що далі може бути краще.

Чого не скажеш про Коноплянку. Євген був активним і всюди, але гра на атаку в нього не пішла. Плюс за старання і віддачу, мінус за ефективність і повільність у фінальній зоні суперника. Коваленко – не центральний форвард і близько. Не скажеш, що провалив матч, але свої моменти втратив, а по перерві взагалі знітився. Нападника нам гостро бракувало, бо ж моментів у чужому штрафному вистачало.

Парадокс Шапаренка. Десятка Динамо грав надто глибоко (хибна установка тренера чи промах гравця, ось в чому питання), видав багатенько браку і незвично мало вдалих гострих дій, але класно діяв у відборі, підчищав за партнерами та підтримував пресинг. Після заміни Миколи краще точно не стало не в критику Маліновському буде сказано. Загалом же Шапаренку, як і всій атакувальній лінії потрібно серйозно попрацювати над зіграністю та реалізацією. Перспектива вимальовується дуже непогано, є підстави вірити у краще, але ніякої ейфорії – попереду значно складніші випробування.

Збірна проявила гідну реакцію на словацький провал. Що важливо з перших хвилин. Виправився в центрі захисту Ігор Пластун, який неодноразово рятував "синьо-жовтих" вдалими підкатами і читаннями гри, але й пенальті міг привезти своєю необережністю. Активно працювала атака. Те, що це товариський матч, відчувалось лише всередині другого тайму, коли посипались заміни від Луческу та Шевченка. Особливо хочеться виділити трьох гравців, найстаршому з яких у грудні виповниться 22.

Лунін видав сейв матчу, коли м'яч після удару Ундера ледь не пройшов у нього поміж ніг. Надійно (хоча при скасованих голах не міг виручити), спокійна та ефективна гра ногами, перший сухий матч 19-річного Андрія за Україну, адже в обох попередніх пропускав по одному. Зінченко регулярно загострював гру в центрі поля, йшов у пристойний дриблінг і виводив команду з-під загрозливого пресингу турків. Йому лише 21, а гравець Ман Сіті вже готовий вести за собою партнерів. Години роботи з Гвардіолою даремно не минають.

Одноліток Луніна Миколенко видав розкішний матч. При тому, що діяв на фланзі найгострішого турка Ундера, встигав і в обороні підчищати, і в атаці бути гострішим за всіх інших захисників. Сподобалась мобільність Віталія, хоча після перерви вже був менш активним у нападі. Проходи динамівця лівим флангом ставили у незручне становище господарів. Найбільше сподобалось те, що він ніби вийшов на черговий матч за клуб, де все звично і знайомо, а не на дебютну гру в національній команді".

UA-Football так характеризує гру:

"Андрій Шевченко повернувся до тактики з чотирма захисниками, але наситив склад непопулярними іменами. Лунін, Миколенко, Пластун, Макаренко, Циганков, Коваленко – для всіх цих людей випав унікальний шанс.

Турки добряче налякали суперника на початку матчу. Принаймні, в двох моментах господарі були близькими до взяття воріт. Вже на другій хвилині на простріл з флангу відгукувався Енес Унал, але нападникові завадив Матвієнко. Трохи згодом до воріт пристрілявся Маллі – і на тому креатив турків у першому таймі вичерпався. А от Україна, навпаки, лише почала набирати оберти.

У нас добре працював пресинг, працював перехід від оборони до атаки, хоча не вистачало останньої передачі безпосередньо перед воротами Шинана Болата...

У першому таймі Україна показала вельми непогану структуру гри – гарний пресинг, добра гра в пас, чітка прив'язка до позицій. І це все, що можна витиснути з цього матчу".

Трибуна пише, що Шевченко здивував дуже сміливим стартовим складом:

"Середній вік збірної в матчі з Туреччиною - 23,3 року, це наймолодший склад при Шевченко, і за дуже довгий час. Вийшли 7 футболістів, які ще можуть грати за U-21 - більшість з них зовсім скоро будуть складати кістяк команди. Виходить, у нас може бути світле майбутнє. Це збірна здорової людини.

Нехай це і товариський матч, але Андрій Миколайович ризикнув і продовжив експериментувати зі складом навіть після повного провалу в заключному матчі Ліги націй зі словаками, і шквалу критики після нього. Попередні тренери збірної так би ніколи не надійшли - склад збірної можна було вгадати заздалегідь практично перед будь-яким матчем. А навіщо гравцям напружуватися і розвиватися, знаючи, що вони 100% будуть грати в старті? Може, це одна з причин, чому наша збірна пропустила майже всі турніри, крім останнього Євро, який навіть згадувати не хочеться.

Коноплянка останнім часом не радує стабільно хорошою грою в збірній, але він і Ярмоленко все одно залишаються нашими лідерами, цього не відняти. Головним українським футболістам 10-х років по 29 років, цей і наступний сезон - їх піковий час. І якщо в клубах не вийде бути на перших ролях, у збірній від цього нікуди не дітися, вони повинні вести за собою.

Але, схоже, в збірної нарешті за спинами лідерів не пустеля - у нас є гравці, здатні взяти на себе роль лідерів. Гострота в збірній тепер не залежить тільки від двох людей. Йде нормальний робочий процес, все окей.

2019-й - рік Віталія Миколенко. 19-річний захисник вже зараз основний в "Динамо", а в наступному році буде мати всі шанси стати і основним гравцем збірної. У першому таймі Миколенко був одним з кращих, якщо не найкращим. Мало хто молоді українські футболісти в дебютних матчах взагалі не бояться і так прут вперед, як сьогодні пров Віталій. Обігравав по кілька суперників, здорово взаємодіяв із Зінченком і Коноплянкою, один раз непогано пробив по воротах після класного розіграшу з Циганкова, який пару разів зміщувався наліво.

За перший тайм Миколенко віддав купу класних загострюють передач і закидів на Коно і Коваленко, шкода, жодним вони толком не скористалися. У другому таймі молодий дебютант був в тіні, але закінчив матч без помилок. Цікаво, що досить часто Миколенко не йшов в атаку, залишаючись взагалі на своїй половині поля. Можливо, задумка тренерського штабу? Якщо це так, то вона не зовсім вдала. З підключеннями Віталія наш лівий фланг розривав турків. Важко пригадати хоч одну нормальну атаку в першому таймі через фланг Караваєва і Циганкова.

У цілому, можна лише похвалити збірну за цей осінній відрізок. Група Ліги націй виграна, викликано багато нових імен, майже всі вони отримали свій шанс, спостерігати за грою України цікаво, Шевченко не побоявся і поекспериментував в останніх матчах. Хочеться вірити, що в наступному році він знайде ідеальну формулу для гри команди і пройде кваліфікацію на Євро-2020.

За цю збірну хочеться вболівати і переживати".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Україна зіграла внічию з Туреччиною - відео

×