Учора київське "Динамо" зіграло внічию з турецьким "Бешикташем" у матчі 2-го туру групового турніру Ліги чемпіонів – 1:1.
Микола Несенюк – після гри, за якою він спостерігав із трибун "Водафон Арени".
Як ми і передбачали, доля поєдинку була в ногах у команди гостей. На жаль, ані великий досвід виступів у змаганнях високого рівня, який має практично увесь склад "динамівців", ані посередній рівень суперника, не вберегли киян від абсолютної безпомічності у першій половині гри.
Чи була причиною цьому галаслива стамбульська публіка, чи невірним був план на гру та обраний тренерами склад, ми вже ніколи не дізнаємося. Швидше за все - і перше, і друге. Як наслідок - "Динамо" у перші 45 хвилин гри не знало що робити з м'ячем. Помилялися майже усі. Виняток - воротар Рудько, який зіграв спокійно та надійно.
Навіть за таких умов господарі так і не спромоглися нічого путнього створити в атаці. М'яч у свої ворота наша команда "привезла" собі сама – спочатку у центрі поля втратив м'яча Гонсалес, потім не розібралися центральні захисники і досвідченому Куарежмі залишилося закрутити його у кут воріт зі штрафного прямо навпроти наших воріт.
Не знаю, що сталося у перерві. Але у 2-му таймі "Динамо" почало грати спокійно і розкуто. "Бешикташ" має дякувати долі, що врешті не програв. Помилялися "динамівці" не менше, ніж до перерви, але грали активно і змушували ще більше помилятися суперників.
Хто заважав так грати з перших хвилин? Навіщо було оце вовтузіння із м'ячем на власній половині, яким команда дратує вже третій сезон? Можуть же грати у нормальний український футбол, а не у погану пародію на іспанський!
Таким чином і після другого туру групового турніру нічого із "Динамо" не ясно. Команда демонструє фрагменти того футболу, у який цілком здатна грати. Видається, що годі шукати виправдання невдачам. Настав час грати на повну силу і не задовольнятися нічийними результатами чи мінімальними поразками.
Не для того ми усі чекали Ліги чемпіонів, щоб наш чемпіон грав у турнірі ніби перша команда Люксембургу. "Динамо" може і зобов'язано грати краще!
Коментарі