В Парижі поразки "Динамо" було уникнути дуже важко. Важливо було програти гідно. Цього зробити не вдалося. Чому?
1. Грубі індивідуальні помилки
Коли ти граєш проти гранда — ПСЖ, нехай і авансом, але заслуговує на цей статус, - то маєш стрибнути вище голови. І точно виключені грубі індивідуальні помилки. Гаряче серце на полі потрібно. Гаряча голова — ні. Михалик пішов у підкат проти Менеза з гарячою головою. Вочевидь, численні травми позначилися на гравцеві і на нього як на стовпа оборони "Динамо" уже покладатися не можна.
2. Стандартні ситуації
Була надія, що їх "Динамо" оберне собі на користь. Тобто заб'є після розіграшу кутового біля чужих воріт. Вийшло так, що двічі не втримали свої. Враховуючи домашній матч проти Мьонхенгладбаху, постає питання настільки ретельно динамівці на тренуваннях можелюють такі ситуації?
3. Розриви у лініях
Теж нічого нового. Гравець ПСЖ отримує м'яч і має кілька варіантів для розвитку атаку. Кияни стягують значні сили в оборону, але організувати її, не залишаючи вільних зон, не можуть. Не працює підстраховка, а без неї ніяк, бо індивідуальна майстерність суперника вища.
4. Клас форварда
За солідною результативністю Брауна Ідеє приховується його невміння вирішити епізод у індивідуальній боротьбі проти захисника. Зачепитися за м'яч в умовах, коли поступаєшся в швидкості і група атаки не встигає підтримати тебе в ритм, важливо. Ідеє це не вдається.
5. Тренерська некомпетентність
За матч Юрію Сьоміну можна особливо не дорікати. Трьох опорників, щоб стримати ПСЖ, принаймні не випустив — склад був досить агресивний навіть. Але грати в Лізі чемпіонів з тренером кращі часи якого позаду — нераціонально. Ігор Суркіс дуже багато зробив в літнє міжсезоння, але не подбав про те, щоб рівень тренера відповідав рівню гравців. Пустив на самоплив і думав, що "проканає". Має шість очок відриву від "Шахтаря", цілком робочі шанси поборотися за друге місце в Лізі чемпіонів, але без поставленої гри проти організованого "Порту" ці шанси — ніщо.
3 
4166
Коментарі
3