"Він - не тренер" - Несенюк жорстко розкритикував Шевченка

Відомий український журналіст, оглядач "Газети по-українськи" Микола Несенюк дав оцінку діяльності головного тренера збірної України Андрія Шевченка.

"З одного боку, наставник національної команди – це така посада, від якої мало що залежить. Якщо у країні є футболісти, то залишається зібрати їх докупи і розставити по позиціям. У національній команді не вчать грати у футбол. Якщо ви поставите навіть найгеніальнішого тренера займатися збірною Гондурасу, він не стане чемпіоном світу.

Шевченко – це плюс, із іміджевого погляду. Він – єдиний український футболіст, якого знає увесь світ. Тому, звісно, коли виходить Шевченко, всі реагують: "О, це ж сам Шевченко!" З цього боку до його призначення немає претензій.

З іншого боку – людина ніде, ніколи і нікого не тренувала. Назвімо речі своїми іменами: він – не тренер. Тренер – це Моурінью, який реально закінчив інститут і курси на PRO-диплом. Але Шевченко погодився на цю роль. От тепер нехай отримує. Це був його вибір. Якщо він цього не розуміє, якщо йому комфортно на цьому місці, якщо не соромно дивитися людям в очі, то нехай продовжує.

По-хорошому, Шевченко не виконав завдання – збірна програла відбірний турнір. Він був зобов'язаний хоча б формально написати заяву про відставку. Інша справа – прийняли б її чи ні. Не прийняли – працював би далі. Але формально, не виконавши завдання, Шевченко повинен був це зробити. Як джентльмен. Як вихована людина. Тож я вважаю, що він вчинив неправильно...

Я завжди вболіватиму за Україну, адже свого часу, коли був маленьким, навіть не міг собі уявити, що ця збірна існуватиме, що буде незалежна українська держава. Бачити матчі нашої національної команди – це щастя.

Несенюк також назвав головну претензію до президента ФФУ Андрія Павелка і зачепив натуралізацію Марлоса:

"Думаю, що Павелко не впорався. Він виявився неготовим до відповідальності – це його біда. Людина просто переступила через кілька сходинок і обійняла посаду, де, можливо, розгубилася. Я далекий від думки, що це якась шкідлива людина. Просто пригадайте, як Павелко став президентом – абсолютно несподівано. Його неготовність призвела до того, що він робить деякі речі, за які мені просто соромно. Хочу, щоб Павелко ніколи не забував: він – законнообрана перша особа нашого футболу, яка представляє його у всьому світі. Йому б вміння Лобановського мовчати, вміння не говорити тих речей, за які колись буде соромно… Але у Павелка цього немає. На сьогодні він не та особистість, якої б хотілося.

Щодо Марлоса, то це мені нагадує звичайну підставу, коли за команду заводу грає професіональний футболіст. У нас була природна натуралізація після розвалу Радянського Союзу. В межах однієї держави людина могла переїхати з Грузії в Україну і тут залишитися, ставши згодом громадянином нашої країни. Так само, як за Португалію виступають жителі колишніх колоній – Бразилії, Мозамбіку тощо.

Коли ж людина не знає жодного слова нашою мовою… Вигравати потрібно чесно. Якщо ми натуралізуємо Мессі, Ібрагімовіча, Роналду і станемо чемпіонами світу – це буде обман. А обман ще ніколи до успіху не приводив. Тому я проти натуралізації цих бразильців. Навіщо нам це потрібно? Про національну команду повинні мріяти юні футболісти – і зростати до своєї мрії. Коли ж привозять невідомо кого, дають йому паспорт, а він Україну на карті не покаже – цей Марлос, чи хто там ще…

Польща також пройшла цей період. Пригадуєте натуралізованого нігерійця Олісадебе? І що Польща з ним досягнула? Натомість зараз у них безліч своїх футболістів, своїх зірок, які грають у провідних клубах світу. Натуралізація полякам не потрібна. Польща це пережила і забула, як кошмарний сон. Я думаю, що і ми це переживемо", - цитує журналіста "Футбол 24".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Співав від "Катюші" до "Марусі" - як Шевченко "запалював" у Росії

×