Загалом країна уже заспокоїлася і прийняла новину про те, що новим головним тренером національної команди став Андрій Шевченко. Вибору все одно немає: підтримка головної команди не залежить від фігури людини, яка її очолюватиме.
Сам Шевченко за півтора місяці зробив кілька вдалих кроків. Спочатку вирішив душевно побесідувати у вузькому колі. Згодом – максимально відчинив двері для журналістів та уболівальників. Так, щоб ті переконалися: людина не тільки привела помічників з Європи, але і вчиняє по-європейськи.
Всі ці заходи необхідні. Але водночас другорядні. Бо головне, для чого прийшов колишній гравець "Динамо", "Мілана" та "Челсі" - змінити гру збірної і дати результат. І, очевидно, навіть хейтери Шевченка мусять визнати – його крок був досить сміливим.
Він прийняв команду, яка і так ніколи не хапала з неба багато "зірок". Але зараз вона переживає надскладний період. Практично усе проти нашої "націоналки": упав рівень чемпіонату, одного лідера збірної не відпускають до Європи і той нервує, інший – туди поїхав і сів на лаву запасних, травмований ключовий центральний оборонець, а нормальних крайніх у нас і не було. Ситуація з форвардами така, що ніхто б особливо не заперечував, якби в заявці Шевченка на матч був і він сам, і головний тренер київського "Динамо".
Усіх несприятливих обставин не передбачиш, але життя в країні уже два роки йде вниз через війну. Тому не мав Шевченко думати, що стартує за шоколадних умов. І все таки він узявся за цю роботу. Хоча зрозуміло, що ФФУ могла знайти і серед вітчизняних фахівців людину, чий тренерський стаж поважніший.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Один із помічників Фонсеки прийшов на тренування Шевченка: як збірна України готується до Ісландії
За великим рахунком, Україна сьогодні має тільки двох гравців, які здатні зробити її гру цікавішою у довготривалій перспективі. Обидва – минуле та нинішнє "Шахтаря".
Насамперед, Олександр Зінченко. Помітно, що хлопець мислить на полі і поза ним. Перехід до ПСВ відбувся запізно з точку зору отримання ігрової практики. Це мінус. Зате в передсезонних матчах Зінченко грав під керівництвом самого Гвардіоли, який уміє піднімати капіталізацію футболістів.
Другий – Віктор Коваленко. На Євро-2016 дещо розчарував у веденні атакувальних дій, але хто тоді не розчарував? Зате помітно, що у сучасних європейських тренерів футболіст "Шахтаря" діє цілком добротно та різноманітно.
Не факт, що обидва сьогодні з'являться у стартовому складі. Тренер його загалом уже має, а ми спробуємо тільки припустити: П'ятов – Федецький, Кучер, Ракицький, Соболь – Степаненко – Ротань, Коваленко, Ярмоленко, Коноплянка – Селезньов.
Логіка: Соболь шульга і грає за "Зорю", Бутко володіє краще правою і сидить на лаві запасних "Шахтаря". Ротань провів тільки одну гру в сезоні, зате так, що був довикликаний у збірну і взагалі відмова від його послуг може дорого обійтися. Стартові два матчі Євро це показали: кому, як не Шевченкові, пам'ятати.
Зінченко залишиться у запасі тільки тому, що Коваленко нині у кращій ігровій формі. Олександр стане опцією для посилення гри по її ходу.
Селезньов конкретніший у карному майданчику, ніж Зозуля. І має на дещицю більше ігрової практики.
Ісландія точно знає собі ціну. Але помилково робити з цієї команди Грецію-2004. Тоді команда Рехагеля продемонструвала видатні оборонні риси та уміння використовувати найменший шанс. Шевченко того року узяв "Золотий м'яч", але все одно прізвища Делласа, Загоракіса та Харістеаса лунали. У Ісландії таких футболістів немає. Хоча ми поважаємо уміння Гуннарсона вкидати м'яч з ауту, а Сігторссона – за нього боротися. І добре, що останній сьогодні це не покаже – травма.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як збірна Ісландії грала і забивала на Євро-2016
21:45 – початок матчу. 20:00 – нашої текстової трансляції. Ми будемо на "Олімпійському". Шкода, що глядачі – ні, тому важко розраховувати на видовищну гру.
Але не все одразу. Головне – перемога. Її хоче вся Україна.
Коментарі