26 річний росіянин Вячеслав Борісов приїхав до України з друзями до родичів та знайомих. Дуже хотів повболівати за свою збірну на Євро-2012, але не зміг поїхати до Польщі. Зустрічаємося в київській фан-зоні.
Це вперше, коли приїхав до України?
- Так. Я приїхав з Маґнітоґорська, - спочатку до Єкатеринбурґа, а тоді літаком до Києва. Дивитимусь матчі тут, бо не маю польської візи. Але ще в Росії придбав квиток на матч Англія-Франція у Донецьку. Дуже хочу поїхати.
Маєш когось у Києві?
- Маю родичів, які тут живуть. Тож міг у них зупинитися. Приїхали з друзями. Нас дуже гостинно прийняли. Не було жодних проблем. Митницю теж пройшли чудово. Єдина проблема — великі черги до віконець в аеропорту. Їх замало, тож довго треба чекати, доки пройдеш.
Скільки ти вже тут? Подивилися місто?
- Від 28 травня, вже понад тиждень. Багато встигли побачити, погуляти Києвом. Море вражень. Особливо сподобалась "Батьківщина-мати", - просто величезна! Ми були й там нагорі. Ходили до Києво-Печерської Лаври. Якраз тоді були дощі. І ми під дощем блукали київськими вуличками. Місто дуже гарне, зелені багато, люди дуже щирі й веселі. Були на Андріївському узвозі. Найбільше враження — будиночок Михайла Булгакова. Дуже хотів там побувати.
Читав його книжки?
- Авжеж. "Майстра і Марґариту" чотири рази прочитав. І от якраз у будинку тому відчуваєш якусь містичність. Дуже класно.
Негативне щось було?
- Досі нічого — тьху-тьху-тьху! - сміється. - Усе дуже позитивно. Наїлися донесхочу. Були не лише в Києві, їздили до Городища Черкаської області. До Умані заїжджали. То трохи помандрували. То ось відкритість українців — це найбільший позитив. Бо це було вперше, коли ми взагалі за кордон виїхали, я навіть не маю закордонного паспорта. І ще, напевно, те, що дуже чисто у вас. Майже скрізь, дуже доглянуто.
А перед поїздкою не було негативних вражень?
- Та ні, ми відпочивали з українцями на чорноморському узбережжі Краснодарського краю. То ми перезнайомилися. Тут теж з ними побачилися. Вони якраз і водили нас містом, провели цілу екскурсію. Отже, ми знали з перших уст, що собою Україна представляє. Я особисто дуже позитивно ставлюся до України.
Російські медії не дуже...
- Я не вірю їм. Не вірю в усі ці політичні ігри. Мене не цікавить політика. Отже, до того, що показують у російських новинах ставлюся скептично.
Шанси збірної Росії як оцінюєш?
- Маємо дуже легку групу. В Росії називаємо її "групою життя". Я вірю, що з групи вийдемо щонайменше. А, може, й далі пройдемо. Трошки шкода, що я не бачив останній товариський Росії проти Італії (Росія виграла 3:0 – "gazeta.ua"). Коли дізнались про перемогу, дуже здивувались. Був шок просто. Ми вже були в Україні, то дивилися матчі вашої збірної. Сподіваюсь, українці добре зіграють на Євро. Може, вам це ще й важливіше, бо ж ви господарі.
Як українські ціни?
- Ой, з цінами сталася ціла історія, - сміється. - Загалом, тут дещо дешевше, ніж у нас. Але ми спочатку думали, що курс гривні до рубля 1-2,5. Коли платили картками, то все здавалося неймовірно дешевим. Почувалися мало не олігархами. Коли ж до нас дійшло, що курс — понад 4 рубля за гривню, то це нас застало зненацька. Проте однаково все дешевше.
Будете тут до кінця чемпіонату?
- Ні, мої друзі вже сьогодні відлітають. Бо треба на роботу. Я завтра їду поїздом до Донецька на матч. А тоді теж повертаюсь додому. Дуже шкода, що треба їхати з України, коли тут лише все починається, але відпустки на більше не дають просто. Тож дивитимуся вже по телевізору.
2 
1
Коментарі
26