Такої безнадії від гри "Динамо" не було давно. Хіба що 1992 року, за тренерства Анатолія Пузача, коли кияни поступилися на своєму полі "Андерлехту" — 0:3. Навіть як нас громив "Ювентус" — 0:5, "Динамо" мало моменти, щоб забити. У вівторок була цілковита безнадія. У матчі з ПСЖ ні гравці на полі, ні тренер на лаві не розуміли, що робити. Перехід за центр поля дорівнювався до подвигу.
Залишилося стійке враження, що якби парижани захотіли забити шість-сім голів, вони це зробили б заіграшки.
Гнітючий настрій посилив Юрій Сьомін. Він розгубився. У післяматчевому інтерв'ю на обличчі тренера читалося: "Я не знаю, як грати з такими командами".
У день матчу я зателефонував Леонідові Буряку.
— Команда 40 років сповідувала одні принципи гри, а зараз перейшла на інші. Немає балансу. Я не знаю, за рахунок чого "Динамо" може перемагати європейських грандів, — підсумував Леонід Йосипович.
Напередодні багато експертів проводили паралелі з матчем 15-річної давнини, коли в Ейндговені "Динамо" по тривалій перерві проводило свій стартовий поєдинок групового турніру Ліги чемпіонів після повернення Валерія Лобановського. Тоді нас так само екзаменував досвідчений єврокубковий боєць. Від початку зустрічі гравці ПСВ, виконуючи настанови Діка Адвоката, накинулися на ворота українців. Кияни відповіли гідно. На рівні підсвідомості голландці запитали: "Ми граємо ось на такій високій швидкості. А ви так можете?". У середині матчу "Динамо" переломило хід зустрічі й виграло 3:1. Наші начебто відказали: "На ваших швидкостях ми грати можемо, а ви на наших — навряд".
Учора те саме запитання перед киянами поставив ПСЖ. Ми навіть не відповіли, а щось промимрили. Нас роздерли, як жабу. Жодного світлого променя, взагалі нічого. Гра киян у вівторок нагадала часи, коли так само безнадійно, тупцюючи на місці, у єврокубках програвав московський "Спартак".
Під керівництвом російських тренерів київське "Динамо" стійко деградує. Спочатку в нас відібрали звичну гру. Потім привчили із року в рік залишатися без трофеїв. Тепер на черзі власна гідність. Як Сьомін залишиться, то об нас витиратиме ноги не лише "Шериф" із Тирасполя, а й "Нефтчі" з Баку.
Якщо в неділю "Динамо" програє "Шахтарю", а хто сумнівається, то, висловлюючись мовою боксерів, може "попливти". Пливти треба до іншого берега. І — під керівництвом нового наставника.
3 
1
Коментарі
1