"Малиновський входить до трійки найважливіших гравців збірної України"

 

26-річний український фут­боліст Руслан Малиновський став чемпіоном Бельгії. Хоче ­переїхати до сильнішого чемпіонату. Найімовірніше, іта­лійського. Про перспективи ­гравця розповідає 34-річний Леон ­Вургафт, журналіст ­ua-football.com

— Для мене Малиновський — найкращий футболіст чемпіонату Бельгії, — каже експерт. — У серпні-вересні він був натхненником швидкої технічної гри команди, що спиралася на короткий пас, зміну місць та стрімкі прориви. Тоді "Генк" забивав дуже багато і вигравав. У середині осені і на початку весни, коли команда відверто зупинилася, Руслан не раз витягував її. А у вирішальні моменти квітня-травня видав шість матчів поспіль із голом або гольовим пасом. Сезон справжнього лідера.

Чи можна назвати його лідером центру поля збірної України?

— Перевага збірної України в наявності гравців із характером, але відсутності відвертих лідерів. Хто б не пішов із поля — гра суттєво не погіршиться. Але Малиновський у трійці найважливіших гравців збірної загалом. Футболіст, який уособлює стиль її гри. Гра збірної в пас чудово "заходить" йому і розкриває найкращі чесноти. Збірна діє повільніше, ніж "Генк", і це також на користь Руслану.

Чи варто йому переходити до іншого чемпіонату?

— Якби ми жили в 1980-х, я б порадив Малиновському відіграти в Бельгії ще рік. Все ж сезон 2018/19 — перший цілісний у його бельгійській кар'єрі, без травм і серйозних перепадів. Однак сьогодні, у футболі агентів, піару, величезних розривів між чемпіонатами та постійних стрибків трансферних сум і бажань команд, очікувати немає причин. Тим більше, 26 років. У цьому сезоні футболіст і команда вичавили з себе все, відіграли на максимумі. У сезоні 2019/20 і "Генку", і українцеві буде важче. Швидше за все, хтось із лідерів піде в будь-якому разі, доведеться грати на два фронти в повну силу. Новий головний тренер Феліс Маззу ніколи не тренував у топ-клубах, вважається прихильником захисного футболу, що контрастує з традиційним яскравим футболом "Генка". Тому потрібно йти в інший чемпіонат.

Куди саме?

— Останніми роками Руслан додав у фізичній жорсткості, витривалості і швидкості. Але все-таки недостатньо. Тому переходити до інтенсивних жорстких чемпіонатів Англії й Німеччини не варто. А ось Іспанію та Італію можна спробувати. В Іспанії нині менше забивають, грають не так швидко та яскраво, як раніше. Навіть "Барселона". Троє з п'ятірки найкращих команд сезону — "Атлетико", "Валенсія" та "Хетафе" — діють вельми обережно. Тут техніка, розум і удари Малиновського здатні проявитися. В Італії ж швидкість гри ніколи не вражала. Останнім часом чимало ­команд грають на атаку через терплячий короткий пас. На шкоду обороні. Майже ідеал для Руслана.

Чи здатний нинішній Малиновський грати у топ-клубі?

— Навряд чи. Він міг би стати гравцем ротації у концептуального тренера гранда, який полюбляє короткі розіграші в центрі поля або суперудари. Але краще не йти цим шляхом. Мені б дуже хотілося побачити його в "Наполі". Там є місце в центрі поля, Карло Анчелотті не зациклюється на певній тактиці, та й просто відмінний вчитель. ­Команді бракує гри в глибину, на вертикалі.

Іспанська "Севілья" з Хуленом Лопетегі насамперед працюватиме над короткими пасами. Тут Руслан може "підперти" 31-річного Евера Банегу і забивати частіше за нього. Можна говорити і про "Мілан", який шукає порівняно недорогих футболістів. Його новий головний тренер Марко Джампаоло готовий пробачити своїм підопічним чимало за вміння працювати з м'ячем. Та ще й звик до майже нульової результативності своїх опорників. Малиновський здатний здивувати його. Звісно, не можна не згадати і "Аталанту", про яку чимало говорять. Тихий клуб з тихого міста, що вважається одним із найкращих в Італії за виховуванням гравців. Після феноменальної "стелі" минулого сезону, третього місця, очікування від скромного клубу якраз знизяться. Команда грає на атаку, чимало забиває та пропускає, розігрує м'яч через трикутники, що Руслану знайоме. А її опорники у попередньому сезоні забивали вкрай мало. Може українець і підмінити Алехандро Гомеса на позиції під нападниками. Втім, тут помітна проблема. "Аталанта" вражає всю Італію ­своєю фізичною витривалістю та інтенсивністю, люто пресингує, чимало забила в другому таймі, постійно відігрувалася. Тобто — шалено бігає до останніх секунд матчу. Чи здатний на таке Руслан?

×