Наш спорт дав світу нове слово

Британці дали світу футбол, американці — баскетбол, канадці — хокей, японці — дзюдо. Можна згадати ще низку народів, від яких пішов то й чи інший вид сучасного спорту разом із термінами, що його супроводжують. Люди в усьому світі вживають "спортивні" слова без перекладу, і це нас усіх певним чином об'єднує. Що дала спортивному світу Україна? Яке українське слово завдяки вітчизняним спортсменам розлетілось по світу?

Відповідь на це запитання я отримав після "травневих свят", переглядаючи стрічку новин з України від світових інформаційних агентств. У цих новинах я побачив слово titushki, яке не залишало жодних сумнівів як у своєму значенні, так і в своєму походженні. Виходить, ми дали світу нове слово, яке не має іноземних аналогів. Так само, як не має іноземних аналогів явище, яке ми самі вже який рік називаємо згаданим словом.

До чого тут спорт? До того, що саме український спорт щороку виховує сотні і тисячі потенційних titushok. Зазирніть увечері у спортивні зали свого міста. І ви побачите групи юнаків різного віку, які старанно вивчають прийоми рукопашного бою під керівництвом досвідчених тренерів зі слідами певного способу життя на обличчях. Ці хлопці готуються не до Олімпійських ігор і навіть не до районних спартакіад, чи як їх тепер називають. Юнаки в сотнях українських спортзалів отримують професію, яка в сучасній Україні потрібна більше, ніж міцно забуті спеціальності слюсарів, теслярів чи монтажників, і оплачується вище, ніж робота менеджерів із продажів і продавців-консультантів.

В Україні не минає і дня, щоб деінде не відбувся конфлікт за обов'язкової участі titushok. Їхні послуги потрібні абсолютно всім — від дрібних бізнесменів до великих політиків, які й заплатять добре, і вдягнуть як слід, і "легенду" вигадають. Коли я бачу кадри з бійками "активістів" різних партій чи організацій, одразу впізнаю обличчя вихованців вечірніх спортзалів. Причому із обох боків, незважаючи на назви, гасла та кольори прапорів.

Це все є винятково, або як зараз кажуть, "ексклюзивно" українським явищем. В інших країнах силове протистояння відбувається між владою та ­екстремістами. У нас з обох боків — titushki. І це, як на мене, дуже добре. Тому що коли їх об'єднає хтось один — мало нікому не здаватиметься. Та це навряд — українці історично не здатні об'єднатися всі разом. Навіть коли вони — titushki.

×